Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Українські суди стикнулися з проблемами щодо компенсації шкоди, завданої збройною агресією рф, ще з 2014 року. Верховний Суд, за словами Віталія Уркевича, уже напрацював практику щодо ігнорування судового імунітету рф. «Однак проблема є набагато глибшою і виходить на міжнародно-правовий рівень, оскільки такі питання регламентуються міжнародними договорами та угодами», – зауважив спікер. Він наголосив, що у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, важливим є питання того, чи міжнародна спільнота сприйматиме такі рішення національних судів і чи можливим буде їх виконання в майбутньому. Тож, на переконання Секретаря ВП ВС, необхідний перегляд у питанні стосовно абсолютного юрисдикційного імунітету держав.
апровадження Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, – важливий крок на шляху до відшкодування шкоди, заподіяної Україні росією, і до післявоєнного відновлення України загалом. Про це зазначив суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук і повідомив, що на розгляді ВП ВС перебували й перебувають кілька справ про відшкодування шкоди. Питання у цих справах стосуються, зокрема, відшкодування шкоди, заподіяної втратою майна через російську агресію, шкоди, пов’язаної з тим, що майно перебуває на тимчасово окупованій території, та шкоди і втрат, які виникли у зв’язку з необхідністю проведення військових дій Збройними Силами України. Тобто є кілька різних за своєю суттю питань стосовно відшкодування шкоди, але всі вони безпосередньо пов’язані із заподіянням шкоди внаслідок російської агресії.
Окрім цього, Олег Ткачук зауважив, що збройна агресія рф почалася ще 2014 року, тому шкода, заподіяна росією і до, і після 24 лютого 2022 року, має бути відшкодована в повному обсязі. Це питання, як зауважив суддя, пов’язане також із відшкодуванням моральної шкоди, зокрема, за утримання громадян України у в’язницях за сфальсифікованими звинуваченнями рф на окупованих територіях Запорізької, Херсонської областей і примусове вивезення тисяч дітей з України до рф.
Касаційний цивільний суд у складі ВС до 2022 року керувався концепцією абсолютності юрисдикційного імунітету іноземної країни. Кардинально практика змінилася у квітні 2022 року, коли КЦС ВС у справі про відшкодування шкоди, завданої рф, сформував правову позицію, фактично застосувавши, зокрема, деліктний виняток. У сформульованому ВС правовому висновку було визначено критерії, за наявності яких суди України мають право розглядати подібні справи за позовами до країни-агресора. Серед цих критеріїв потрібно відзначити такі: шкода має бути завдана фізичній особі; шкода має бути завдана на території України; шкода має бути завдана агентами держави-агресора. Про це розповів суддя ВС у КЦС Сергій Погрібний.
Він акцентував, що для забезпечення сприйняття міжнародною спільнотою рішень українських судів у справах про відшкодування шкоди, завданої агресією рф проти України, необхідно дотримуватися певних умов. По-перше, потрібно узгодити рішення українських судів зі стандартами справедливого рішення, ухваленого у змагальному процесі, зокрема забезпечивши доступність для країни-агресора інформації про розпочаті в Україні судові провадження за позовами до рф. Одним із варіантів може бути дипломатичне посередництво із залученням третіх країн. По-друге, треба організувати формальне юридичне представництво інтересів відповідача в суді шляхом призначення судом адвоката відповідача в зазначених справах, дотримуючись такої вимоги справедливого судового процесу, як його змагальність, що підвищить якість судових рішень. По-третє, необхідно дотримуватися принципу диспозитивності, відповідно до якого суди не можуть ґрунтувати свої рішення на доказах, які не перебувають у загальному доступі. Також, на переконання спікера, у зазначеній категорії проваджень має бути забезпечений апеляційний і касаційний перегляд постановлених судами першої інстанції рішень. «Без дотримання мінімальних стандартів справедливого змагального процесу жодне з рішень українських судів не буде визнане за її межами», – резюмував Сергій Погрібний.
Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач зазначила, що створення міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, свідчить про вжиття практичних заходів для забезпечення реального механізму відшкодування заподіяної шкоди. У зв’язку із цим є необхідність узгодити зовнішні заходи, яких вживає міжнародна спільнота, із внутрішніми заходами, яких вживає держава.
Як наголосила голова КГС ВС, господарська юрисдикція розглядає питання відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, які провадять підприємницьку діяльність, що, однак, не змінює проблематику розгляду таких категорій спорів, про яку говорили й попередні спікери, висвітлюючи питання розгляду цих справ у цивільній юрисдикції. Адже через відсутність особи, яка здійснює апеляційне або касаційне оскарження, такі справи не доходять до касаційної інстанції. Під час розгляду відповідних справ виникали проблемні питання, пов’язані з юрисдикційністю спорів щодо відшкодування збитків, завданих суб’єктам господарювання агресією рф проти України. Тобто відповідь на питання, чи мають судді господарської юрисдикції компетенцію розглядати відповідні позови, зважаючи на розбіжності у формулюваннях положень процесуальних кодексів, наразі ствердна.
На нормативному регулюванні порядку надання грошової компенсації, який зараз застосовується, зупинилася суддя ВП ВС Ірина Воробйова. Серед іншого, вона виокремила постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 і від 2 вересня 2020 року № 767. Суддя, окрім цього, висловила сподівання, що Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, сприятиме тому, щоб постраждалі отримали справедливу компенсацію, а відповідні рішення українських судів стануть одним з інструментів для фіксації доказів злочинів та інформації про завдані збитки чи шкоду. Такі рішення, можливо, будуть доказовою базою і частиною міжнародного компенсаційного механізму для стягнення відшкодування з країни-агресора відповідно до норм міжнародного права, у тому числі за рахунок російських активів у світі.
Наприкінці заходу заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк подякував Верховному Суду за постійну співпрацю з Радою Європи. У зустрічі також узяли участь суддя ВС у КГС Костянтин Огороднік, начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар, експерти Ради Європи Норберт Вюлер, Славіца Баніч й Ерік Сванідзе, начальник відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ Павло Пушкар, керівниця проєкту РЄ «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні» Ганна Христова та менеджерка проєкту РЄ «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір.
Захід відбувся в межах серії консультативних зустрічей, організованих за підтримки проєктів Ради Європи, які реалізуються в рамках Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та реконструкція» на 2023–2026 роки, з представниками української влади й іншими зацікавленими сторонами для обговорення національних механізмів відшкодування збитків постраждалим від війни. За результатами зустрічей заплановано підготувати комплексний звіт про всі основні категорії осіб, які постраждали від війни, а також про функціонування національних реєстрів, механізмів відшкодування / компенсації збитків, завданих агресією рф проти України.
_03_03.png)
