16 червня 2020 року Першим ААС розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року за позовом фізичної особи до Міністерства оборони України, обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Переглядаючи виниклий між сторонами спір в апеляційному порядку Перший ААС зазначив, серед іншого, про таке.

Рішенням Міністерства оборони України особі відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи через те, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін після первинного її встановлення.

Вищезазначене рішенням і стало підставою для звернення особи до суду за захистом свого порушеного права.

Вирішуючи наявний між сторонами спір, Перший ААС вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що Міністерство оборони України помилково зазначає, що понад дворічний термін відбулась зміна групи інвалідності особи, а не зміна в підставі інвалідності, а також про те, що підставою для відмови особі у призначенні спірної допомоги є саме посилання відповідача на ті обставини, що такі зміни встановлені медичним оглядом, що відбувся по закінченню двох років після первинного встановлення інвалідності з огляду на що, особа має право на отримання спірної допомоги.

Переглядаючи в апеляційному порядку зазначену справу, Перший ААС зазначив наступне.

Вперше особі встановлено ІІІ групу інвалідності в період проходження  військової служби у 2015 році і виплачено зазначену допомогу у певному розмірі.

Перший ААС зазначив, що приписами пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (в редакції чинній на час первинного встановлення особі інвалідності) встановлено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ вищезазначену норму доповнено абзацом другим наступного змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється”.

Перший ААС зауважив, що правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги на час первинного встановлення інвалідності особі у 2015 році вже діяла.

Враховуючи, що з дня первинного встановлення особі інвалідності у 2015 році і до повторного встановлення ІІІ групи інвалідності у 2019 році минуло понад два роки, права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі особа немає.

Детальніше з текстом постанови від 23 червня 2020 року по справі №360/4875/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88985843.