Лозівський міськрайонний суд Харківської області ухвалив вирок чоловіку, якого обвинувачено у привласненні коштів, під приводом їх збору на потреби військовослужбовців Збройних сил України

Лозівський міськрайонний суд Харківської області ухвалив вирок чоловіку, якого обвинувачено у привласненні коштів, під приводом їх збору на потреби військовослужбовців Збройних сил України

22 грудня 2022 року суд визнав чоловіка винуватим і призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Призначаючи покарання, суд не погодився з пропозицією прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому не пов’язаного з позбавленням волі. 

Обвинувачений винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив всі інкриміновані йому кримінальні правопорушення, дуже шкодує про вчинене і розкаюється.

Щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях прокурором та стороною захисту зазначено як обставину, яка відповідно до ст.66 КК України пом’якшує покарання, проте суд до визначення щирості каяття, поставився критично і не визнав щире каяття обвинуваченого обставиною, що пом’якшує покарання.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суд, врахував велику кількість кримінальних правопорушень (54 епізоди) вчинених обвинуваченим під час війни в Україні та використання запровадженого воєнного стану з метою власного збагачення, велику кількість потерпілих, яким заподіяна майнова шкода та відсутністю жодного підтвердження здійснення будь-якої допомоги військовослужбовцям ЗСУ або іншим громадянам, які цього потребували.

Безумовно, війна стала «золотими жнивами» для шахраїв, які видають себе за волонтерів і наживаються на бідах українців, але найгірше в цій історії – це тінь, яку кинув обвинувачений на діяльність справжніх волонтерів та використав авторитет благодійників для власного збагачення.

Заробіток окремих осіб на війні дуже болісно сприймається сьогодні суспільством: військовими, їхніми родинами, волонтерами і просто небайдужими громадянами, які підозрюють, що на пожертвуваних ними коштах для ЗСУ хтось нажився, і як результат соцмережі наповнюються негативом, громадяни втрачають довіру, а військові втрачають надійне забезпечення з тилу.

Суд врахував також, що шкода, завдана обвинуваченим, полягає у підриві авторитету волонтерів, благодійників та зневіри суспільства у тому, що гроші, які надаються громадянами в надскладні часи, коли йде війна, будуть використані на потреби ЗСУ.

Гроші, у заволодінні якими, шляхом обману, були призначені військовослужбовцям ЗСУ для придбання військового спорядження і могли врятувати життя не одного військовослужбовця.

Вирок не набрав законної сили.