Голова Верховного Суду Всеволод Князєв про візію для судової влади на 2023 рік

2022 рік вплинув на організацію діяльності всього державного механізму. Одним з непересічних викликів стало забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах війни. У поточному році перед судовою системою, безумовно, постануть нові завдання з огляду на необхідність забезпечення сталої роботи із захисту прав, свобод та інтересів громадян, з урахуванням вже набутого досвіду вирішення складних проблем.

В ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» голова Верховного Суду Всеволод Князєв поділився своєю візією для судової влади на 2023 рік.

Організація роботи ВС під час війни

– Як у зв’язку з війною змінилися організація роботи Верховного Суду та побудова робочого дня судді Верховного Суду?

– З квітня 2022 року Верховний Суд працює у звичайному режимі. До цього, у березні 2022 року, суди, розташовані у Києві, розглядали переважно термінові справи або справи, що розглядаються без виклику сторін.

Після того, як наші воїни розбили окупаційні війська російської федерації на півночі України та деокупували територію Київщини, суди міста Києва, у тому числі і Верховний Суд, відновили повноцінний розгляд судових справ і працюють у звичайному режимі, звісно, з поправкою на періодичні ракетні обстріли Києва й блекаути, під час яких суди змушені зупиняти розгляд справ у відкритих судових засіданнях. Робиться це, насамперед, для забезпечення безпеки всіх учасників судового процесу.

Після одного з останніх масштабних ракетних обстрілів Києва ми були змушені перенести проведення міжнародної конференції, присвяченої 5-річчю роботи Верховного Суду. Тепер спробуємо її організувати 20 січня.

Вплинула на організацію роботи Верховного Суду і кількість справ, отриманих на розгляд. З урахуванням повномасштабної війни у 2022 році Верховний Суд отримав на розгляд на 31 % менше справ, ніж у 2021 році. Розглянув Верховний Суд теж менше справ, порівняно з 2021 роком, але на 4,6 тисячі більше справ, ніж отримав. Це дало можливість скоротити залишок справ у Верховному Суді, й мати у провадженні близько 20,5 тисяч справ на початок 2023 року.

– Чи забезпечений Верховний Суд умовами для роботи при відключенні електропостачання та інтернет-зв’язку?

– Ситуація у Верховному Суді, мабуть, така ж складна, як і в інших судах міста Києва. Наразі Верховний Суд не забезпечений повною мірою генераторами та  терміналами «Старлінк». Тож під час екстрених відключень світла Верховний Суд, як і наші громадяни, залишається без електроенергії, а часто й без води і, відповідно, не може у такі періоди відправляти правосуддя.

Допомога ЗСУ та судам

– Чи долучався Верховний Суд до допомоги ЗСУ? Який відсоток суддівської винагороди перераховували судді ВС на допомогу українській армії? Чи підраховували загальну суму?

– З березня 2022 року судді Верховного Суду перераховували 60% своєї заробітної плати на потреби ЗСУ. Загалом за минулий рік ця сума становила майже 290 млн грн.

Крім того, Верховний Суд неодноразово долучався до інших ініціатив. Це і забезпечення наших бійців ліками, і закупівля дронів, обладнання та автомобілів для наших бійців. Також під час Днів донора у Верховному Суді судді та працівники апарату Верховного Суду здавали кров для наших захисників.

– Який відсоток суддівської винагороди буде перераховуватися на допомогу ЗСУ у 2023 році, чи врегульовано це відповідними документами або ж судді будуть перераховувати частку на власний розсуд?

– У 2023 році ситуація з перерахуванням частини суддівської винагороди на відкриті в НБУ рахунки ЗСУ дещо змінюється. Більшість наших суддів продовжують перераховувати більшу частину своєї заробітної плати безпосередньо на єдиний рахунок НБУ, інші – перераховують частину на рахунок НБУ, а частину використовують для надання адресної допомоги тому чи іншому військовому підрозділу.

Тобто, наша допомога армії у 2023 році зменшуватися точно не буде.

– Чи долучалися Ви до обговорення питань щодо забезпечення судів необхідним для організації стабільної роботи в умовах війни? Зокрема, питань щодо зарахування судів до критичної інфраструктури, забезпечення генераторами, терміналами «Старлінк» тощо.

– Так, долучався. Минулого року я мав безліч зустрічей із парламентарями, з представниками виконавчої влади і безпосередньо з Прем’єр-міністром, з якими ми обговорювали фінансове забезпечення судової влади, в тому числі роботу судів під час блекаутів. Нещодавно Кабінет Міністрів України доповнив перелік секторів критичної інфраструктури сектором «Правосуддя».  

Ви знаєте, яка загалом складна ситуація з фінансуванням у нашій державі, тож повноцінно забезпечити судову систему терміналами «Старлінк» та генераторами за рахунок державного бюджету ми не зможемо. Але і я, і Голова Державної судової адміністрації України постійно на зв’язку з нашими партнерами – проєктами міжнародної технічної допомоги, які нам у цьому допомагають. Вже надходять перші партії генераторів та терміналів «Старлінк» від іноземних партнерів.  

– Чи узагальнювали у Верховному Суді нагальні проблеми судової влади та як їх вирішують?

– Якщо говорити про нагальні проблеми судової влади, то найбільшою з них є неповноважність Вищої ради правосуддя.

Вже буквально післязавтра розпочне свою діяльність з’їзд суддів. І я б дуже хотів, щоб після його завершення ми мали вісім обраних членів ВРП і щоб, як наслідок, ВРП відновила свою роботу.

Тож закликаю всіх делегатів з’їзду відповідально поставитися до обрання членів ВРП. У нас є можливість обрати всіх вісьмох членів за своєю квотою та відновити діяльність нашого конституційного органу суддівського врядування, бо без нього всі гарантії нашої незалежності є просто красивими словами на папері.

Сподіваюся, що кожен суддя, кожен делегат з’їзду розуміє весь масштаб проблем, з якими стикнулася судова влада у 2022 році. І хоча частина повноважень ВРП була передана Голові Верховного Суду й чимало проблем завдяки цьому було вирішено, це все одно не дає системі повноцінно функціонувати і повністю забезпечувати незалежність судової влади.

Сьогодні відновлення роботи ВРП – це найголовніше завдання. Всі інші питання будемо вирішувати вже разом з ВРП.

Щодо скорочення апарату

– Яку суму планує зекономити Верховний Суд за рахунок скорочення посад в апараті?

– Під час Пленуму Верховного Суду, який відбувся 9 грудня 2022 року, було ухвалено рішення про скорочення штатної чисельності апарату Верховного Суду на 20%.

Це, звісно, відбувається в умовах повномасштабної війни й обмеженого фінансування судової влади, тож за рахунок скорочення штатної чисельності працівників апарату Верховного Суду ми плануємо заощадити близько 180 млн грн у 2023 році. Це значна сума.

– Скільки фактично працівників буде звільнено та яких сфер роботи ВС це торкнеться?

– Скорочення торкнеться 330 посад, з яких зайнятими є 250, а решта – вакансії. Крім того, значної економії коштів вдалося досягнути шляхом зменшення кількості керівних посад в апараті Верховного Суду – замість того, щоб звільняти більшу кількість працівників, ми застосували два підходи оптимізації: об’єднання кількох підрозділів в один та пониження керівних посад майже у всіх підрозділах.  

– У зв’язку із чим було вирішено не скорочувати офіси суддів?

– Офіси суддів безпосередньо забезпечують функцію відправлення правосуддя, тому їх скорочення, якщо виникне така потреба, буде в останню чергу. Наразі ж скоротили працівників, що забезпечують інші функції, які виконує Верховний Суд.

Зрозуміло, що тепер частина цих функцій покладеться на помічників суддів, яких було вирішено не скорочувати.

Робота з Верховною Радою

– На якому етапі зараз перебуває законодавча ініціатива щодо запровадження можливості дистанційного правосуддя? Чому, на Вашу думку, це є доречною ідеєю та як забезпечити те, щоб судді не зловживали цією можливістю?

– Законопроєкт наразі перебуває на обговоренні у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики. На жаль, він там «застряг», і питання поки що не рухається. Хоча цілком очевидно, що від його ухвалення виграють усі учасники судового процесу, насамперед громадяни, які звертаються до суду за захистом своїх порушених прав. Наскільки мені відомо, запровадження дистанційного правосуддя не підтримується профільним заступником Керівника Офісу Президента. Але продовжуємо переконувати політиків у необхідності цього інституту.

Для боротьби з будь-якими зловживаннями в судовій системі має працювати ВРП.

– Чи планується передбачити дистанційне правосуддя у кримінальних справах?

– Думаю, що до цього питання потрібно підходити обережно, оскільки кримінальний процес – найбільш регламентований з точки зору забезпечення гарантій учасників судового процесу. Це питання для широкої дискусії.

Судді Верховного Суду разом з представниками Ради Європи впродовж останніх декількох місяців розробили посібник із загальних принципів щодо проведення дистанційних судових засідань у цивільних, адміністративних і кримінальних провадженнях. Сподіваюся, що це допоможе разом із парламентом доопрацювати законопроєкт про дистанційне правосуддя та ухвалити його.

– Нині у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 8296 стосовно надання Голові Верховного Суду повноважень з призначення та звільнення голів судів. Законопроєкт пропонує зборам суддів усіх судів країни (від місцевих судів до Вищого антикорупційного суду і касаційних судів у складі Верховного Суду) обирати голів та заступників голів судів строком на 4 роки, однак затверджувати їх на посадах буде особисто Голова Верховного Суду. Також передбачено, що якщо збори суддів самостійно не зможуть обрати кандидатів на адміністративні посади впродовж двох місяців з моменту виникнення вакантної посади, то їх призначає Голова Верховного Суду з переліку кандидатур, які розглядалися на зборах суддів відповідного суду. Як особисто Ви ставитеся до такої ідеї?

– Я тут бачу два блоки питань для дискусії.

Перший блок – чи потрібно щось робити з випадками, коли впродовж місяців, а іноді й років у деяких судах немає обраного зборами суддів голови суду. Коли збори проводяться один раз, другий, третій і немає переможця. Безумовно, що потрібно.

Другий блок – як саме це потрібно робити. На мою думку, це питання для більш широкого обговорення як всередині судової системи, так і з нашими колегами з парламенту, громадського сектору. Я зі свого боку готовий долучитися до цієї дискусії.

– Зараз обговорюється питання щодо спрощення процедури відбору кандидатів у судді. Чи поділяєте Ви думку, що цю процедуру необхідно спростити? Як у такому разі забезпечити, щоб кандидати в судді мали належний професійний рівень?

– Так, цілком поділяю. Спрощення процедури можна забезпечити за рахунок скорочення навчання в Національній школі суддів України та зміни черговості етапів добору суддів. Судді Верховного Суду, наприклад, мали двотижневий орієнтаційний курс уже після призначення.

Зараз же держава витрачає час і кошти для того, щоб навчити кандидатів, які потім або нездатні скласти простий іспит, або відмовляються від призначення, тому що їм не підходять суди, в які Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс. Це точно потрібно змінювати.

– Які законопроєкти, розроблені за участі ВС, зараз перебувають на розгляді Верховної Ради України?

– Насамперед зазначу, що Верховний Суд дуже активно взаємодіє з парламентом із питань аналізу законопроєктів, і маю наголосити, що ця взаємодія є доволі конструктивною. За рік Верховний Суд опрацьовує близько 100 законопроєктів, надає пропозиції щодо їх вдосконалення, і, як ми бачимо, здебільшого ці пропозиції враховуються. Крім того, якщо Верховний Суд бачить певні прогалини в законодавстві або ж колізії, про це також інформуються профільні комітети Верховної Ради України та проводиться спільна робота в пошуку шляхів удосконалення законодавства.

Як актуальний приклад можу навести проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від 23 листопада 2022 року (реєстр. № 8219), основна ідея якого полягає у врегулюванні використання окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, таких як електронний кабінет, електронний суд та відеоконференцзв’язок, у кримінальних провадженнях.

Крім того, Верховний Суд узяв участь у розробленні низки інших законопроєктів, за результатами розгляду яких у Верховній Раді було ухвалено відповідні закони. Це, зокрема, закони України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 3 березня 2022 року, «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» від 21 квітня 2022 року, «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав» від 15 березня 2022 року, «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14 квітня 2022 року, «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану» від 16 листопада 2022 року, «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» від 1 грудня 2022 року.

Щодо роботи ВРП

– Як Голова ВС, Ви входите до Вищої ради правосуддя. Які першочергові завдання будуть поставлені перед ВРП після відновлення її повноцінної роботи?

– Найперше завдання, яке стоятиме перед ВРП, – це вирішення питання щодо суддів-колаборантів. На жаль, ми маємо декілька таких ганебних епізодів у судовій системі.

А далі ВРП просто має виконувати свої звичайні функції, які майже рік не здійснювалися через відсутність повноважного складу. Це і звільнення суддів у відставку або за власним бажанням, і відновлення зруйнованих судів, і запуск роботи ВККСУ, і відрядження або повернення з відрядження суддів, і інші важливі питання. Тож, роботи буде достатньо.

– Як Ви бачите вирішення дилеми щодо оперативного створення служби дисциплінарних інспекторів? Чи необхідні зміни до закону, аби ВРП скоріше могла почати розглядати дисциплінарні скарги, не чекаючи на відбір до СДІ за суворими критеріями?

– Не думаю, що за наявної в законі конструкції буде можливо швидко створити Службу дисциплінарних інспекторів. Тож, безумовно, потрібні зміни до закону. Ми працюємо з парламентом щодо цього питання. Сподіваємося, що парламентарі до нас дослухаються.

За інших умов така функція ВРП, як притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, ще довго не буде виконуватися навіть за наявності повноважного складу ВРП.

Тимчасові повноваження

– Скільки всього суддів було відряджено за рішенням Голови ВС та за яким принципом це відбувалося? Чи вдалося вирівняти навантаження в судах?

– З квітня 2022 року було відряджено близько 500 суддів. Це переважно відрядження суддів, які працювали в судах на окупованих територіях або на територіях, де ведуться активні бойові дії. Також певна частина суддів була переведена для вирівнювання навантаження між судами. Цю процедуру проводила в попередні роки ВРП. Але це поодинокі випадки.

Всі ці відрядження допомогли вирівняти навантаження в судах першої та частково апеляційної інстанцій, а подекуди, і відновити відправлення правосуддя у районах, де суди не працювали у зв’язку з відсутністю суддів. Також вдалося суттєво посилити суди, де до війни працювали 1–2 судді.

– Чимало суддів Верховного Суду після початку роботи ВРП підуть у відставку. Чи потрібно буде проводити в такому разі новий конкурс до Верховного Суду?

– Наразі ми не бачимо масового звільнення суддів з Верховного Суду. Є декілька суддів, що досягли або найближчими місяцями досягають 65 років. І є кілька заяв від суддів, які б ще могли продовжувати працювати, але вони прийняли для себе інше рішення.

З іншого боку, через бойові дії на значній території України і переміщення громадян, їх виїзд за межі України маємо значне скорочення кількості звернень до судів, у тому числі до Верховного Суду. Тож про необхідність добору суддів до Верховного Суду зможемо подумати вже після нашої Перемоги.

– Які ключові зміни (законодавчі, організаційні, політичні), на Вашу думку, є нагальними зараз, щоб забезпечити стабільну роботу судів та належний доступ громадян до правосуддя в умовах війни?

– Судова система робить усе можливе і неможливе для належної роботи судів у тих складних умовах, у яких перебуває наша держава з початку повномасштабної війни. І я вважаю, що із цим завданням суди повністю впоралися. Громадяни мають доступ до правосуддя, хоча його забезпечення на деяких територіях є справжнім подвигом суддів та працівників апаратів.

Я вдячний всім, хто сьогодні боронить цей фронт. Як уже не раз наголошувалося у цьому інтерв’ю, сьогодні ми маємо декілька ключових завдань: запуск ВРП впродовж цього тижня; запуск ВККСУ навесні цього року; забезпечення достатнього фінансування судової системи; відновлення роботи судів на вже деокупованих територіях і на всіх інших наших землях після великої Перемоги. Над цим щодня і працюємо.

Автор: Наталя Мамченко

Джерело фото: sud.ua

«Судово-юридична газета»