Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У справі про неплатоспроможність фізичної особи кредитор звернувся із заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 5 млн грн, що виникли на підставі договору позики та відповідної розписки.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, в задоволенні зазначеної заяви відмовлено. За висновком судів, вимога кредитора – фізичної особи має ознаки фіктивності, враховуючи, що сума його доходу за останні приблизно 10 років згідно з відомостями податкової декларації становила 788 498,00 грн. Належних і достатніх документальних доказів щодо інших джерел походження позичених боржникові коштів заявник не надав.
З метою формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб і необхідності уточнення правової позиції про застосування визначеної в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину в поєднанні з положеннями КУзПБ при розгляді заяви з кредиторськими вимогами за борговою розпискою та визнання кредиторських вимог колегія суддів ВС передала справу на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС.
Судова палата залишила касаційну скаргу кредитора без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін, сформулювавши такі висновки про застосування норм права.
Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора – фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування в разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.
Під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника господарському суду потрібно враховувати достатність (повноту і всебічність) поданих доказів як взаємозв’язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.
У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.
При цьому визначена приписами ст. 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов’язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог.
Отже, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов’язань на підставі інших доказів, що підтверджують / спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики боржнику.
Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 1 березня 2023 року у справі № 902/221/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109897991.
_03_03.png)
