Дитина, що стала свідком домашнього насильства, є потерпілою та має право на належний захист

Про це сказала суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду  Ольга Ступак під час круглого столу «Належні та допустимі докази у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП».

Суддя зауважила, що неспровокована збройна агресія рф проти України загострила всі соціальні питання, які існують у суспільстві, і тема запобігання та протидії домашньому насиллю стала ще більш актуальною. «Вона не відійшла на другий план. Навпаки, напруга в суспільстві призводить до того, що, за статистичними даними, в нас збільшується кількість звернень до національної поліції із заявами про вчинення домашнього насилля», – сказала Ольга Ступак.

Так само в судах збільшується кількість розглянутих справ про адміністративні правопорушення цієї категорії. Водночас, зазначила доповідачка, із тисяч таких справ, розглянутих судами першої інстанції, лише кілька сотень оскаржується в апеляційному порядку (в касаційному порядку ця категорія справ не оскаржується).  

Суддя відзначила важливість якісного складання протоколів, постановлення мотивованих рішень у справах про адміністративні правопорушення, пов’язані із сімейним насильством. Це є важливою передумовою запобігання розвитку чи поглибленню такої проблеми в суспільстві. Крім того, притягнення кривдників до адміністративної відповідальності дає можливість жертвам домашнього насилля звертатися до суду в порядку цивільного судочинства із заявами про застосування до кривдників обмежувального припису, відшкодування ними моральної шкоди, ініціювати притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Ольга Ступак зауважила, що в назві її доповіді «Дитина – свідок = потерпіла від домашнього насильства» – нова формула, яку юристи сьогодні вчаться застосовувати. Донедавна при конфліктах батьків дитина розглядалася як суб’єкт, на якого чиниться негативний тиск. Але Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи європейські підходи, називає дитину, яка стає свідком домашнього насильства одного з батьків щодо іншого, саме потерпілою. Суддя зазначила, що через брак правозастосовної практики, глибокого розуміння проблематики спостерігається недостатня якість підготовки матеріалів у справах про такі адміністративні правопорушення, як домашнє насильство. Наслідком є те, що суд не може з урахуванням обставин справи оцінювати дитину саме як потерпілу в ситуаціях, де вона стала тільки свідком домашнього насильства. А це позбавляє дитину можливості потім отримати більший захист: отримати обмежувальний припис про заборону кривднику наближатися до дитини, отримати відшкодування завданої їй моральної шкоди.   

При цьому Ольга Ступак звернула увагу, що існує практика Верховного Суду щодо відшкодування моральної шкоди дитині з одного з батьків. У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 2-3897/10 КЦС ВС вказав, що компенсація моральної шкоди має відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства; обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими п. 6 ч. 2 ст. 18 СК України, істотно звужує їхнє право на захист.