Свобода слова залишається фундаментальною цінністю для України – Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко

Триває гідна українська відсіч повномасштабній російській агресії. Там, де ступила нога окупанта, фіксуються злочини агресії та воєнні злочини. Триває й інформаційна війна. Паралельно із цим постає питання щодо відповідальності за поширення неправдивої інформації. З огляду на це український парламент ще в березні 2022 року вжив кардинальних заходів щодо захисту інформаційного поля. Уперше в історії незалежної України до КК України були введені норми, які передбачають відповідальність за поширення певної інформації, як-от ст. 111-1 «Колабораційна діяльність» і ст. 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». Про це, звертаючись до учасників конференції «Свобода слова для суддів та роль суддівських асоціацій у демократичній державі, яка керується верховенством права», зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

Голова ВС підкреслив важливість свободи слова та інформації. Він також сказав, що оскільки інформація пронизує людське життя повсякчас, це має спонукати нас бути обережними як при її сприйнятті, так і при її передачі. Варто пам’ятати про міру, гігієну та джерело інформації.

Слід зауважити, що в Україні попри війну свобода слова залишається фундаментальною цінністю. Навіть обмеження, які ми маємо сьогодні, застосовуються відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Давно минули часи, коли судді боялися висловлюватися щодо певних речей. Нині судді спілкуються із журналістами й активно беруть участь у заходах. Проте іноді деякі висловлювання шкодять авторитету правосуддя. Зокрема, ідеться про випадки, коли в соцмережах судді оприлюднювали інформацію та влаштовували дискусію про ще не ухвалені рішення. Тому всім нам треба дотримуватися певних правил у спілкуванні й обміні інформацією», – додав Станіслав Кравченко.

Чи можуть судді коментувати справи? На цьому питанні зосередився суддя ВС у Касаційному господарському суді Єгор Краснов. Він пояснив, що в Кодексі суддівської етики є положення, яке не дозволяє судді коментувати справи. «На мою думку, ми маємо бути дуже обережні під час обговорення рішень наших колег, особливо якщо ці рішення ще не переглянуті в апеляційному й касаційному порядку. Відповідно до Висновку КРЄС № 25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів, який є дороговказом для суддів у тому, які параметри слід враховувати, коли вони користуються своїм правом на свободу вираження поглядів, навіть тон і контекст заяви щодо певної справи сторони можуть розглядати як упередженість судді. Судді можуть обговорювати рішення лише під час наукової дискусії або, наприклад, для пояснення позиції суду касаційної інстанції», – переконаний спікер.

Єгор Краснов зазначив також, що судді мають утримуватися від участі в публічних дебатах, якщо вони мають політичний характер. Дуже важливо знайти розумний баланс між ступенем участі суддів у публічних дебатах і необхідністю того, щоб судді були незалежними й безсторонніми під час виконання своїх обов’язків.

Про межі активності суддів у публічних і соціальних медіа розповіла суддя ВС у Касаційному господарському суді Олена Кібенко. За її словами, заборони суддям користуватися соціальними мережами немає, а за певних обставин судді навіть зобов’язані комунікувати із суспільством через ЗМІ та соціальні мережі, зокрема коли виникає загроза демократії і верховенству права. Проте ефективна комунікація в соцмережах передбачає оцінку всіх можливих ризиків, серед іншого спричинених випадковими діями через недосвідченість користувача соціальної мережі. «Усе, що з’являється, наприклад, на фейсбук-сторінці судді, громадськість автоматично асоціює із судом загалом. Тому будь-яка дія, допис або коментар судді в соціальних мережах мають бути виваженими, щоб не підірвати репутацію судової системи», – зазначила Олена Кібенко. Дописи судді в соцмережах можуть стати підставою для відводу або негативно вплинути на професійну кар’єру судді. 

Водночас, як зазначила доповідачка, соціальні медіа – потужний  майданчик для отримання зворотного зв’язку від суспільства, адже за його допомогою можна дізнатися, як правнича спільнота, бізнес, громадськість і пересічні громадяни реагують на певні судові рішення та як сприймають суди, зокрема і Верховний Суд.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив, що Висновок КРЄС № 25 (2022) є вкрай важливим для суддівської спільноти в контексті свободи вираження суддями своїх поглядів. «Із власного досвіду знаю, що в питанні свободи слова для суддів дуже непросто визначити межу, коли суддя може щось прокоментувати, а коли – ні. Тому заходи щодо обговорення таких аспектів, як свобода слова для суддів і роль суддівських асоціацій у демократичній державі, завжди актуальні для суддівського корпусу. Також щиро сподіваюся, що створення нових суддівських асоціацій сприятиме захисту прав, свобод і гарантій суддів, що є необхідною умовою утвердження верховенства права», – зауважив Михайло Смокович.

Про роль професійних асоціацій суддів у демократичній державі розповіла суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська. Як акцентувала доповідачка, європейські стандарти та статути асоціацій суддів фундаментальними цілями визначають становлення і захист незалежності судової влади й зміцнення верховенства права. Ці обидві цілі сприяють ефективному здійсненню основоположного права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом.

«Відповідно до Висновку КРЄС № 23 (2020) про роль асоціацій суддів у підтримці суддівської незалежності серед основних цілей асоціацій суддів, безумовно, – заохочення і захист незалежності судової влади та прав людини, а також збереження статусу та належних умов праці суддів. Ми повинні розуміти, що важливим аспектом діяльності суддівських асоціацій є діалог із колегами й належна комунікація із суспільством задля підвищення правової визначеності. Для України в цьому контексті особливо цінним є впровадження нідерландсько-українського проєкту, партнером якого є Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів, “Судова влада і суспільство в Україні”», – повідомила Наталія Блажівська. Іншим унікальним проєктом Асоціації є спільний з ОЕСР річний навчальний курс «Стандарти міжнародного оподаткування: імплементація та застосування в Україні».

Учасники конференції, окрім цього, обговорили ідею створення платформи для обміну думками щодо свободи вираження поглядів суддів, у тому числі в контексті Висновку КРЄС № 25 (2022), конкретні кроки щодо імплементації рекомендацій цього Висновку й роль суддівських асоціацій у демократичній правовій державі в аспекті зміцнення незалежності судової влади та просування найвищих професійних і етичних стандартів суддів. Міжнародні експерти наголосили, що комунікувати з громадянським суспільством, особливо тоді, коли верховенство права перебуває під загрозою, ­– обов’язок суддів. Цей обов’язок передбачає і велику відповідальність у відновленні та збереженні довіри суспільства до судової системи.

Захід організовано спільно проєктом ЄС «Право-Justice», відділом програм співробітництва Ради Європи в рамках проєкту «Забезпечення ефективної реалізації права на справедливий суд (ст. 6 ЄКПЛ) в Україні» та Радою суддів України.