Захист соціальних прав в адмінсудах під час війни: у ВС розпочала роботу міжнародна науково-практична конференція

6 липня 2023 року, у Верховному Суді відбувається Шоста міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Соціальні права. Виклики воєнного часу» в онлайн-режимі. Захід проводиться у межах щорічних Днів адміністративної юстиції України, що традиційно відзначаються шостий рік поспіль.

Відкриваючи конференцію, модератор секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС Андрій Рибачук зазначив, що цей захід присвячений обговоренню проблемних питань розвитку новітньої судової практики щодо захисту соціальних прав в умовах нових викликів війни, яку росія розв’язала проти України, вивчення зарубіжного досвіду судового захисту соціальних прав під час війни.

Серед ключових тематичних напрямів для обговорення – сучасні тенденції розвитку соціальної держави, соціальних прав у мирний та воєнний час, роль адміністративної юстиції в ефективному захисті соціальних прав, подолання загроз, з якими стикається суд під час розгляду соціальних спорів.

«З часу визнання європейської перспективи нашої країни, надання їй статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу питання адміністративної юстиції та застосування нею наявних механізмів щодо захисту соціальних прав стають більш значущими, оскільки потреба в якісній судовій практиці лише зростає. Сподіваюся, конференція стане важливим кроком та результативним заходом на шляху забезпечення ефективності правосуддя в соціальних спорах», – зауважив Андрій Рибачук.

У вітальній промові Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко наголосив на актуальності конференції, яка сприятиме впровадженню теоретичних основ для формування якісного та демократичного механізму розв’язання публічно-правових спорів між фізичними, юридичними особами, суб’єктами владних повноважень у сфері державного управління в умовах воєнного стану.

У ст. 1 Конституції України, нагадав Голова ВС, визначено, що Україна є соціальною державою. Багато часу пройшло з дня прийняття цієї норми, але до цього часу ми не маємо єдиного уявлення щодо змісту поняття «соціальна держава». Водночас ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За словами Станіслава Кравченка, під час конференції потрібно зосередити особливу увагу на одному з головних конституційних принципів – гарантуванні права кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Цей принцип закріплений у ст. 55 Конституції України, що свого часу стало поштовхом для формування системи адміністративних судів.

Безумовно, дотримання державою головного обов’язку – утвердження і забезпечення прав і свобод людини – у період війни значно ускладнюється, набуває ще більшої ваги, відповідно, зростає і відповідальність. Таким чином, визначати зміст і спрямованість діяльності як держави загалом, так і кожного органу влади, самоврядування, посадової, службової особи, судді, державного службовця повинні права й свободи людини і громадянина та гарантії їх забезпечення.

Повертаючись до визначення поняття найвищої соціальної цінності, Голова ВС сказав, що пріоритетами держави, яка воює, захищає свою територію, дає відсіч агресору, стають життя мільйонів людей.

Станіслав Кравченко зазначив, що війна не може когось не зачепити. Країна – один великий організм. У зв’язку з цим доводиться визначати пріоритети, встановлювати строковість і балансувати між публічним інтересом та індивідуальними правами. Як і в будь-якому іншому судочинстві, в адміністративному питання відновлення порушених прав займає час. А іноді – багато часу. Якщо сторонами є фізичні особи (у цивільному судочинстві) чи юридичні особи (у господарському судочинстві), то швидкість вирішення рівнозалежна від обох сторін.

У випадку адміністративного судочинства для його прискореного проходження багато що залежить саме від органу влади на центральному або місцевому рівнях чи їх посадових осіб.

Голова ВС нагадав, що з 15 грудня 2023 року набере чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», і висловив сподівання, що це буде новий якісний поштовх для забезпечення прав та свобод громадян, які матимуть додаткову законодавчу процедуру для прискореного розгляду адміністративних спорів.

За словами Станіслава Кравченка, прийняття цього Закону є одним із головних етапів входження України до спільноти демократичних, правових і соціальних держав.

Сьогодні перспективними напрямами для подальшої роботи, зокрема судів адміністративної юрисдикції, є ідентифікація проблемних питань функціонування державного апарату через причини, кількість та якість звернень (скарг) громадян щодо захисту своїх прав, а також узагальнення проблемних питань з метою швидшого реагування та врегулювання з боку як державних органів, так і громадянського суспільства. Крім того, одним із таких напрямів є забезпечення єдності судової практики в адміністративному судочинстві.

Вирішення цих завдань відкриває для фізичних і юридичних осіб шлях до справедливого та якісного адміністративного судочинства.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович наголосив, що оскільки війна триває, то зростають і соціальні потреби українців. Російська агресія забрала тисячі життів, позбавила людей їхніх домівок, заробітку, завдала шкоди здоров’ю. Тому захистити соціальні права людини сьогодні – означає допомогти їй вижити, не занепасти духом, зберегти інтерес до свого життя і навколишнього світу. Особливо це стосується вразливих категорій населення: осіб пенсійного віку, осіб з інвалідністю, осіб, що втратили годувальника, тощо.

Тож навіть попри надскладні умови воєнного часу адміністративні суди зобов’язані забезпечити належний судовий захист соціальних прав громадян. Водночас Михайло Смокович зауважив, що соціальний захист особи в мирний час і в період повномасштабної війни – це різні реалії життя за практично однакового правового регулювання соціальних питань у державі.

В. о. голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко зазначила, що криза, спричинена війною, не повинна негативно вплинути на обсяг захисту прав, закріплених Європейською соціальною хартією. Саме тому РЄ і надалі надаватиме підтримку органам державної влади України в подоланні викликів у сфері соціальних прав, захисту вразливих верств населення, реалізації вже розпочатих реформ і розробленні Соціального кодексу. До того ж традиційно значну увагу Рада Європа приділяє підтримці функціонування й розвитку системи правосуддя для того, щоб забезпечити подальше ефективне впровадження європейських стандартів у галузі прав людини.

Олена Литвиненко акцентувала, що соціальні права є основними європейськими цінностями і що повага до них є важливою для досягнення сталої демократії в Україні.

Керівниця проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні Оксана Цимбрівська звернула увагу на те, що до повномасштабного вторгнення соціальні права громадян становили в Україні один із найбільш численних об’єктів захисту в адміністративному судочинстві. Інститут зразкової справи позитивно вплинув на зменшення кількості звернень, водночас збройна агресія рф, післявоєнне відновлення і потреба в значних матеріально-економічних витратах держави зумовлюють нові виклики для системи адміністративних судів у контексті ефективного судового захисту соціальних прав.

Також, додала вона, паралельно постали і виклики, пов’язані безпосередньо із процесом здійснення судочинства в умовах війни. Так, виїзд за кордон майже 8 млн громадян, безпекові чинники, зміна місця проживання громадян всередині країни стали дестабілізуючими факторами для забезпечення належного доступу до правосуддя. За таких умов, зауважила Оксана Цимбрівська, особливо гостро постало питання впровадження дистанційного правосуддя.

Конференція, присвячена Дням адміністративної юстиції України, вже вдруге відбувається в умовах загарбницької війни, яка ведеться проти України. На цьому у вітальному слові наголосив старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Вольфрам Гертіг. Промовець висловив глибоку повагу українським суддям за те, що вони продовжують здійснювати правосуддя в таких складних умовах. «Цим ви надсилаєте важливий сигнал громадянам України, що державні органи продовжують працювати, а права й свободи і надалі будуть захищені судами», – сказав спікер. Він додав, що адміністративна юстиція відіграє особливо важливу роль, коли йдеться про баланс між воєнним станом / громадською безпекою та фундаментальними особистими правами.

За його словами, весь вільний світ вражений тим, як Україна та український народ захищають свободу й демократію, і навіть продовжують здійснювати правові реформи. А після здобуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС ці реформаторські зусилля подвоїлися. Вольфрам Гертіг запевнив у підтримці України у складній діяльності щодо наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, а також побажав миру, безпеки й відновлення територіальної цілісності країни.

У сучасному світі інтелектуальний ресурс є головним важелем розвитку суспільства. Попри труднощі та завдяки наполегливій праці наших вчених Україна має сучасні наукові школи, відомі розробки, що цінуються в усьому світі, достатній потенціал для прискореного розвитку та діяльності за пріоритетними науковими напрямами. Про це зазначив президент Національної академії правових наук України академік НАПрН України Володимир Журавель. Саме синтез науки й практики, зазначив він, має стати рушійною силою в нашій спільній боротьбі з ворогом, наближенні перемоги України та післявоєнному відновленні.

Спікер сказав про те, що адміністративне правосуддя – один із наймолодших напрямів судової влади, проте вкрай важливий, такий, що створює передумови успішного функціонування держави, оскільки адміністративна юстиція забезпечує належний баланс у відносинах між державою та її громадянами. «Розвинена адміністративна юстиція – це важливий атрибут сучасної європейської держави. Вирішення проблемних питань судового захисту соціальних прав людини в України в наш час є особливо актуальним, адже соціальна держава та соціальні права – найважливіші цінності конституціоналізму», – резюмував Володимир Журавель.

Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, віцепрезидент НАПрН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк акцентував на тому, що війна загострила соціальні проблеми, поставила під загрозу саме існування соціальної держави Україна, стала викликом для соціальної сфери. За цих умов захист прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб став головним, але не єдиним завданням адміністративного судочинства.

На думку спікера, у фокусі адміністративної юстиції також має перебувати захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень. Друге – судовий контроль за дотриманням законності органами державної влади та місцевого самоврядування їх посадовими і службовими особами, іншими суб’єктами, які здійснюють в умовах війни владні управлінські функції. Третє важливе завдання – забезпечення судом порядку в сфері нормотворчої діяльності та застосування закону.

Захід організував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у співпраці з Національною академією правових наук України та Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, а також міжнародними партнерами: проєктом Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні», проєктом ЄС «Право-Justice», Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ).