Антикорупційна правова політика в аспекті забезпечення права на справедливий суд: у Верховному Суді відбувся VІІ Київський полілог

В умовах війни протидія корупції набуває особливої важливості, оскільки корупційні прояви можуть негативно вплинути на економічний розвиток нашої країни та її обороноздатність. Тому ефективна і справедлива судова практика є не лише засобом забезпечення правосуддя, але й ключовим елементом стійкості держави в умовах війни та повоєнного відновлення.

На цьому акцентував Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття VІІ Київського полілогу «Українська антикорупційна правова платформа: забезпечення права на справедливий суд».

Очільник ВС нагадав, що активна фаза розвитку антикорупційного законодавства України розпочалася після Революції гідності у 2014 році. Упродовж наступних двох років було створено мережу антикорупційних органів, до якої увійшли НАБУ, САП та НАЗК. Згодом, у 2019 році, розпочав роботу Вищий антикорупційний суд, а в Касаційному кримінальному суді у складі ВС було сформовано окрему судову палату та визначено її антикорупційну спеціалізацію і таким чином завершено формування ефективної антикорупційної інфраструктури.

«Без сумніву, протидія корупції є важливим завданням для України в процесі її підготовки до членства в ЄС та НАТО, для забезпечення прозорості повоєнної відбудови та залучення інвестицій,  а також для відповіді щодо запиту суспільства на справедливість», – зауважив Голова ВС.

Він наголосив, що історія розвитку протидії корупції свідчить про те, що Україна досягла значних результатів у цьому напрямі. І ці успіхи є надзвичайно важливими для європейського майбутнього України.

За словами Станіслава Кравченка, незважаючи на складні випробування, що постали перед Україною у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, судова система продовжує належним чином функціонувати та формує ефективну судову практику, що забезпечує встановлення справедливості.

Згідно зі статистичними даними кількість розглянутих Верховним Судом у 2023 році справ усіх категорій, зокрема і щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, значно збільшилася. Крім того, у цій категорії справ ККС ВС вдалося вирішити низку правових проблем.

«Цей полілог є свідченням того, що Україна не здається перед викликами війни та продовжує будувати демократичну, правову державу», – зауважив Голова ВС.

У вітальній промові Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Посол Марцел Пешко зазначив, що з 2010 року ОБСЄ успішно надає допомогу та підтримку антикорупційним зусиллям і реформам в Україні.

За його словами, згідно з останніми дослідженнями та оцінками, включно з нещодавнім робочим документом Європейської комісії, Україна рахується вперед у боротьбі з корупцією, сповідуючи політику нульової толерантності до корупції, водночас ще багато чого потрібно зробити. В умовах зовнішньої агресії, яка загострює ситуацію, корупція стає ще більш небезпечним явищем, створюючи загрозу всередині країни, послаблюючи її обороноздатність, становлячи серйозну небезпеку для подальшого посилення верховенства права, економічного розвитку та національної безпеки.

Марцел Пешко переконаний, що Україна не лишається сам на сам у подоланні цих викликів. Так, ОБСЄ підсилює ефективність судової системи, оскільки правосуддя – це насамперед сильні інституції, які здатні функціонувати безперебійно та ефективно, протистояти політичному тиску і самостійно приймати рішення відповідно до закону. ОБСЄ також підтримує дискусії серед правників щодо актуальних питань української системи правосуддя, її адаптації для потреб і проблем воєнного часу.

Посол запевнив, що ОБСЄ готова надавати допомогу в розробленні і впровадженні ефективних антикорупційних заходів та надалі у зміцненні професійних і незалежних інститутів правосуддя в Україні. Лише завдяки високому рівню співпраці між різними органами влади, установами й зацікавленими сторонами система має достатню спроможність та ефективні інструменти, щоб забезпечити адекватну відповідь на зростаючі вимоги забезпечити верховенство права та, зрештою, здійснення не в останню чергу в контексті майбутнього початку переговорів про вступ до ЄС. Стійкість українського правосуддя та синергія внутрішніх і міжнародних зусиль є двома ключовими речами, які можуть допомогти правосуддю ефективно реагувати на злочини, скоєні в ході нинішньої війни.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, виступаючи з вітальним словом, акцентував, що право на справедливий суд охоплює багато аспектів, зокрема не лише призначення справедливого покарання, як цього вимагає суспільство, а й забезпечення дотримання справедливих процедур і гарантій при вирішенні цих питань.

Григорій Усик зазначив, що в запровадженій Кабінетом Міністрів України Матриці реформ – аналітичного інструменту для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження реформ, у тому числі й судової, покроково визначено запровадження відповідних процедур. У цьому контексті ВККС і ВРП чекає складна робота щодо забезпечення формування доброчесного і високопрофесійного суддівського корпусу.

Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк сказав, що важливе місце в порядку денному діяльності нашої держави посідає боротьба з корупцією, яка є невід’ємною рисою ефективної системи правосуддя. Дієва протидія корупції потребує адекватної державної політики, підкріпленої відповідною тактикою.

За його словами, сьогодні проблема корупційних злочинів стала викликом для державної влади та судової системи, і її вирішення стане лакмусом на зрілість демократії в Україні та її здатності до реальних євроінтеграційних процесів. Наскільки з вирішенням цих проблем впорається держава, її влада, судова система, залежить майбутній цивілізаційний поштовх України. Свою роль у справедливому вирішенні зазначеної проблеми мають відіграти суди в нинішніх складних обставинах. Крім того, успішна антикорупційна політика неможлива без її наукового юридичного забезпечення. У зв’язку з цим, зокрема, перед науковцями постає завдання щодо вироблення альтернативних пропозицій і рекомендацій для досягнення справедливого правосуддя та справедливого покарання за вчинення корупційних злочинів.

У вітальному слові голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко зазначила, що викликом для нас є не лише повномасштабне вторгнення рф. Не слід забувати про те, що нині, у ХХІ столітті, суспільні відносини розвиваються настільки стрімко та інновативно, що законодавство не встигає за ними. І тоді на перший план для врегулювання тих чи інших питань виходить судова практика, яка є більш гнучкою, ніж законодавчий процес.

За її словами, коли йдеться про швидкість, стрімкість та інновативність, то мається на увазі розвиток злочинності й різних корупційних процесів, які в умовах такої інновативності настільки приховані, варіативні, що часто досить важко сказати, що це дійсно корупція. Судді постійно стикаються з такими складними ситуаціями, тому важливим є вироблення орієнтирів у судовій практиці з цих питань.

Віра Михайленко зауважила, що Україна є кандидатом на членство в ЄС, і одним із маркерів вступу до ЄС є розвиток демократії, верховенства права і, безумовно, боротьба з корупцією. Досягнення поставлених цілей неможливе без єдиної міцної і спроможної судової системи.

«На мою думку, судова система є такою, адже в умовах відключення світла, обстрілів, активних бойових дій суди здійснюють правосуддя», – наголосила голова ВАКС.

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук зазначив, що антикорупційна тематика не перестає бути актуальною, адже корупція не лише загрожує демократії і правам людини, реалізації принципу верховенства права, а й підриває основу для суспільного блага.

«Беручи до уваги рішучий та стійкий опір української держави й народу, можемо констатувати, що вжиті за попередні роки незалежності заходи щодо боротьби з корупцією хоч і не були вичерпними, однак були на досить високому рівні. І дали певні позитивні результати», – сказав Олександр Марчук.

У цьому контексті голова ККС ВС зауважив, що в Індексі сприйняття корупції – 2023 Україна покращила свій показник на 3 бали. Зростання цього показника України на 3 бали – один із найкращих результатів за минулий рік у світі. Всього за останні 10 років Україна додала 11 балів – це найбільший приріст серед країн, які зараз займають статус кандидаток до ЄС.

Олександр Марчук акцентував, що питання щодо запобігання та протидії корупції в Україні, розбудови доброчесності є ключовим як для нашої держави, так і міжнародних партнерів. Від успішності досягнень у цих питаннях залежить реалізація євроатлантичних інтеграційних процесів України, довіра міжнародних партнерів, відповідно – економічна і військова допомога.

Корупція є одним із чинників, що загрожує національній безпеці та негативно позначається на іміджі країни, підриває довіру до державної влади, тому зумовлює необхідність посилення заходів запобігання і протидії корупції, системного підходу до реалізації державної антикорупційної політики та стратегії, а також втілення принципу доброчесності для працівників усіх структур. Боротьба з корупцією – це не лише про суворість та невідворотність покарання. Це також і про підняття, культивування, розвиток, виховання культури нетерпимості до корупції.

За словами голови ККС ВС, у правозастосовній практиці, у тому числі з розгляду кримінальних правопорушень, що містять ознаки корупції, виникають питання як процесуального, так і матеріального характеру, які надалі знаходять вирішення на таких заходах шляхом обговорення відповідної проблематики або висвітлюються в ухвалених судових рішеннях.

«Досягти прогресу в запобіганні та протидії корупції в Україні можливо лише спільними зусиллями, різноманітністю напрацювань, думок та ідей наукової спільноти, правників-практиків, інститутів громадянського суспільства, медіа, міжнародних партнерів. Якими б досконалим не були закони, вони не зможуть гарантувати очікуваний від них результат. Реалізація будь-якого закону чи процедури – це комплекс дій, які необхідно вчиняти злагоджено, послідовно та якісно. Система органів установ і організацій, що покликана боротися з корупцією, так чи інакше, функціонує завдяки людям. Тож ключ до успіху в цій нелегкій справі пролягає також і крізь призму трансформації людського бачення будь-якої загрози чи проблеми, тобто залежить від кожного з нас», – зауважив Олександр Марчук.

У межах трьох тематичних дискусій учасники заходу – судді, науковці, представники органів державної влади, міжнародні та національні експерти – обговорили питання щодо судової практики як елементу антикорупційної правової політики, забезпечення права на справедливий розгляд справи (процесуальні аспекти), справедливого правосуддя у справах про корупцію як елементу забезпечення стійкості держави у війні.

Захід організовано Верховним Судом, проєктом Спеціального представника Головування ОБСЄ – Координатора проєктів в Україні «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Вищим антикорупційним судом, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького, Вищою радою правосуддя.

В умовах війни протидія корупції набуває особливої важливості, оскільки корупційні прояви можуть негативно вплинути на економічний розвиток нашої країни та її обороноздатність. Тому ефективна і справедлива судова практика є не лише засобом забезпечення правосуддя, але й ключовим елементом стійкості держави в умовах війни та повоєнного відновлення.

На цьому акцентував Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття VІІ Київського полілогу «Українська антикорупційна правова платформа: забезпечення права на справедливий суд».

Очільник ВС нагадав, що активна фаза розвитку антикорупційного законодавства України розпочалася після Революції гідності у 2014 році. Упродовж наступних двох років було створено мережу антикорупційних органів, до якої увійшли НАБУ, САП та НАЗК. Згодом, у 2019 році, розпочав роботу Вищий антикорупційний суд, а в Касаційному кримінальному суді у складі ВС було сформовано окрему судову палату та визначено її антикорупційну спеціалізацію і таким чином завершено формування ефективної антикорупційної інфраструктури.

«Без сумніву, протидія корупції є важливим завданням для України в процесі її підготовки до членства в ЄС та НАТО, для забезпечення прозорості повоєнної відбудови та залучення інвестицій,  а також для відповіді щодо запиту суспільства на справедливість», – зауважив Голова ВС.

Він наголосив, що історія розвитку протидії корупції свідчить про те, що Україна досягла значних результатів у цьому напрямі. І ці успіхи є надзвичайно важливими для європейського майбутнього України.

За словами Станіслава Кравченка, незважаючи на складні випробування, що постали перед Україною у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф, судова система продовжує належним чином функціонувати та формує ефективну судову практику, що забезпечує встановлення справедливості.

Згідно зі статистичними даними кількість розглянутих Верховним Судом у 2023 році справ усіх категорій, зокрема і щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, значно збільшилася. Крім того, у цій категорії справ ККС ВС вдалося вирішити низку правових проблем.

«Цей полілог є свідченням того, що Україна не здається перед викликами війни та продовжує будувати демократичну, правову державу», – зауважив Голова ВС.

У вітальній промові Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Посол Марцел Пешко зазначив, що з 2010 року ОБСЄ успішно надає допомогу та підтримку антикорупційним зусиллям і реформам в Україні.

За його словами, згідно з останніми дослідженнями та оцінками, включно з нещодавнім робочим документом Європейської комісії, Україна рахується вперед у боротьбі з корупцією, сповідуючи політику нульової толерантності до корупції, водночас ще багато чого потрібно зробити. В умовах зовнішньої агресії, яка загострює ситуацію, корупція стає ще більш небезпечним явищем, створюючи загрозу всередині країни, послаблюючи її обороноздатність, становлячи серйозну небезпеку для подальшого посилення верховенства права, економічного розвитку та національної безпеки.

Марцел Пешко переконаний, що Україна не лишається сам на сам у подоланні цих викликів. Так, ОБСЄ підсилює ефективність судової системи, оскільки правосуддя – це насамперед сильні інституції, які здатні функціонувати безперебійно та ефективно, протистояти політичному тиску і самостійно приймати рішення відповідно до закону. ОБСЄ також підтримує дискусії серед правників щодо актуальних питань української системи правосуддя, її адаптації для потреб і проблем воєнного часу.

Посол запевнив, що ОБСЄ готова надавати допомогу в розробленні і впровадженні ефективних антикорупційних заходів та надалі у зміцненні професійних і незалежних інститутів правосуддя в Україні. Лише завдяки високому рівню співпраці між різними органами влади, установами й зацікавленими сторонами система має достатню спроможність та ефективні інструменти, щоб забезпечити адекватну відповідь на зростаючі вимоги забезпечити верховенство права та, зрештою, здійснення не в останню чергу в контексті майбутнього початку переговорів про вступ до ЄС. Стійкість українського правосуддя та синергія внутрішніх і міжнародних зусиль є двома ключовими речами, які можуть допомогти правосуддю ефективно реагувати на злочини, скоєні в ході нинішньої війни.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик, виступаючи з вітальним словом, акцентував, що право на справедливий суд охоплює багато аспектів, зокрема не лише призначення справедливого покарання, як цього вимагає суспільство, а й забезпечення дотримання справедливих процедур і гарантій при вирішенні цих питань.

Григорій Усик зазначив, що в запровадженій Кабінетом Міністрів України Матриці реформ – аналітичного інструменту для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження реформ, у тому числі й судової, покроково визначено запровадження відповідних процедур. У цьому контексті ВККС і ВРП чекає складна робота щодо забезпечення формування доброчесного і високопрофесійного суддівського корпусу.

Директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк сказав, що важливе місце в порядку денному діяльності нашої держави посідає боротьба з корупцією, яка є невід’ємною рисою ефективної системи правосуддя. Дієва протидія корупції потребує адекватної державної політики, підкріпленої відповідною тактикою.

За його словами, сьогодні проблема корупційних злочинів стала викликом для державної влади та судової системи, і її вирішення стане лакмусом на зрілість демократії в Україні та її здатності до реальних євроінтеграційних процесів. Наскільки з вирішенням цих проблем впорається держава, її влада, судова система, залежить майбутній цивілізаційний поштовх України. Свою роль у справедливому вирішенні зазначеної проблеми мають відіграти суди в нинішніх складних обставинах. Крім того, успішна антикорупційна політика неможлива без її наукового юридичного забезпечення. У зв’язку з цим, зокрема, перед науковцями постає завдання щодо вироблення альтернативних пропозицій і рекомендацій для досягнення справедливого правосуддя та справедливого покарання за вчинення корупційних злочинів.

У вітальному слові голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко зазначила, що викликом для нас є не лише повномасштабне вторгнення рф. Не слід забувати про те, що нині, у ХХІ столітті, суспільні відносини розвиваються настільки стрімко та інновативно, що законодавство не встигає за ними. І тоді на перший план для врегулювання тих чи інших питань виходить судова практика, яка є більш гнучкою, ніж законодавчий процес.

За її словами, коли йдеться про швидкість, стрімкість та інновативність, то мається на увазі розвиток злочинності й різних корупційних процесів, які в умовах такої інновативності настільки приховані, варіативні, що часто досить важко сказати, що це дійсно корупція. Судді постійно стикаються з такими складними ситуаціями, тому важливим є вироблення орієнтирів у судовій практиці з цих питань.

Віра Михайленко зауважила, що Україна є кандидатом на членство в ЄС, і одним із маркерів вступу до ЄС є розвиток демократії, верховенства права і, безумовно, боротьба з корупцією. Досягнення поставлених цілей неможливе без єдиної міцної і спроможної судової системи.

«На мою думку, судова система є такою, адже в умовах відключення світла, обстрілів, активних бойових дій суди здійснюють правосуддя», – наголосила голова ВАКС.

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук зазначив, що антикорупційна тематика не перестає бути актуальною, адже корупція не лише загрожує демократії і правам людини, реалізації принципу верховенства права, а й підриває основу для суспільного блага.

«Беручи до уваги рішучий та стійкий опір української держави й народу, можемо констатувати, що вжиті за попередні роки незалежності заходи щодо боротьби з корупцією хоч і не були вичерпними, однак були на досить високому рівні. І дали певні позитивні результати», – сказав Олександр Марчук.

У цьому контексті голова ККС ВС зауважив, що в Індексі сприйняття корупції – 2023 Україна покращила свій показник на 3 бали. Зростання цього показника України на 3 бали – один із найкращих результатів за минулий рік у світі. Всього за останні 10 років Україна додала 11 балів – це найбільший приріст серед країн, які зараз займають статус кандидаток до ЄС.

Олександр Марчук акцентував, що питання щодо запобігання та протидії корупції в Україні, розбудови доброчесності є ключовим як для нашої держави, так і міжнародних партнерів. Від успішності досягнень у цих питаннях залежить реалізація євроатлантичних інтеграційних процесів України, довіра міжнародних партнерів, відповідно – економічна і військова допомога.

Корупція є одним із чинників, що загрожує національній безпеці та негативно позначається на іміджі країни, підриває довіру до державної влади, тому зумовлює необхідність посилення заходів запобігання і протидії корупції, системного підходу до реалізації державної антикорупційної політики та стратегії, а також втілення принципу доброчесності для працівників усіх структур. Боротьба з корупцією – це не лише про суворість та невідворотність покарання. Це також і про підняття, культивування, розвиток, виховання культури нетерпимості до корупції.

За словами голови ККС ВС, у правозастосовній практиці, у тому числі з розгляду кримінальних правопорушень, що містять ознаки корупції, виникають питання як процесуального, так і матеріального характеру, які надалі знаходять вирішення на таких заходах шляхом обговорення відповідної проблематики або висвітлюються в ухвалених судових рішеннях.

«Досягти прогресу в запобіганні та протидії корупції в Україні можливо лише спільними зусиллями, різноманітністю напрацювань, думок та ідей наукової спільноти, правників-практиків, інститутів громадянського суспільства, медіа, міжнародних партнерів. Якими б досконалим не були закони, вони не зможуть гарантувати очікуваний від них результат. Реалізація будь-якого закону чи процедури – це комплекс дій, які необхідно вчиняти злагоджено, послідовно та якісно. Система органів установ і організацій, що покликана боротися з корупцією, так чи інакше, функціонує завдяки людям. Тож ключ до успіху в цій нелегкій справі пролягає також і крізь призму трансформації людського бачення будь-якої загрози чи проблеми, тобто залежить від кожного з нас», – зауважив Олександр Марчук.

У межах трьох тематичних дискусій учасники заходу – судді, науковці, представники органів державної влади, міжнародні та національні експерти – обговорили питання щодо судової практики як елементу антикорупційної правової політики, забезпечення права на справедливий розгляд справи (процесуальні аспекти), справедливого правосуддя у справах про корупцію як елементу забезпечення стійкості держави у війні.

Захід організовано Верховним Судом, проєктом Спеціального представника Головування ОБСЄ – Координатора проєктів в Україні «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Вищим антикорупційним судом, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького, Вищою радою правосуддя.