Олег Прудивус: «Адміністративна юстиція слугує лакмусовим папірцем цивілізаційності держави та дзеркалом суспільних відносин»

Олег Прудивус: «Адміністративна юстиція слугує лакмусовим папірцем цивілізаційності держави та дзеркалом суспільних відносин»

11 липня 2024 року з нагоди відзначення в Україні двадцять другої річниці створення адміністративної юстиції Запорізьким окружним адміністративним судом була організована та проведена вже традиційна щорічна науково-практична конференція на тему: «Адміністративна юстиція як переконливий вибір правового шляху України».

Безпосередню участь у даному заході прийняли очільники Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Третього апеляційного адміністративного суду, суддя Конституційного Суду України, судді, а також представники Харківської і Запорізької наукових шкіл з адміністративного права.

З вітальним словом та привітаннями до учасників науково-практичної конференції звернувся голова Запорізького окружного адміністративного суду, член Вищої ради правосуддя у 2018-2022 рр., кандидат юридичних наук, доцент Олег Прудивус, який зауважив, що у період з 20 червня по 10 липня щороку в Україні відзначаються Дні адміністративної юстиції. Дані урочистості мають глибоку правопросвітницьку мету для українського суспільства та несуть комунікативно згуртовуючу місію для всіх фахівців в галузі адміністративного права і судочинства.

Також Олег Прудивус відзначив, що професійне суддівське товариство продовжує відчувати присмак особливої атмосфери, яка панувала на VII Міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Судовий захист політичних та громадянських прав і свобод у довоєнний, воєнний і післявоєнний час», організованій Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду та проведеній 4-5 липня 2024 року в Національному університеті «Острозька академія». На переконання спікера, даний фактор лише підсилює потенціал організованого Запорізьким окружним адміністративним судом науково-практичного заходу та надихає його учасників на плідну працю та палкість дискусій.

Незвичним, але поряд із цим надзвичайно продуктивним, видався запропонований очільником Запорізького окружного адміністративного суду змішаний формат конференції, який полягав у гармонійному поєднанні її учасниками у своїх виступах вітальних промов та фахових доповідей з актуальних питань адміністративного судочинства в Україні.

Так, першим серед запрошених гостей з вітальною промовою до учасників заходу звернувся голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Михайло Смокович, який відзначив, що Запорізький окружний адміністративний суд та його керманич демонструють системний підхід у питанні відзначення Днів адміністративної юстиції в Україні та тим самим роблять вагомий внесок в розбудову загальнодержавної концепції утвердження в суспільстві авторитету судової влади в Україні.

Після привітань Михайло Смокович представив аудиторії свою доповідь на тему: «Адміністративна юстиція в Україні: розвиток та виклики». За позицією доповідача влада, яка створює адміністративні суди, покликані допомагати суспільству її контролювати, не боїться свого народу. Продовжуючи вказану тезу, Михайло Смокович зазначив, що із прийняттям Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» в Основному Законі вперше було нормативно закріплено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Подібний рішучий крок законодавця очевидно свідчить про його безальтернативну прихильність принципу верховенства права в усіх сферах суспільного буття, а також про підзвітність влади своєму народові.

Окремо голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначив, що перед адміністративною юстицією перманентно постають серйозні виклики, які доводиться долати. Наразі нагальним є питання щодо подальшої долі адміністративних справ, які перебували у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва. Окреслену проблему, за позицією доповідача, ефективно вирішити без участі законодавця не вдасться. Михайло Смокович окреслив також коло і інших, не менш значущих питань, пов’язаних, перш за все, із подоланням кризи енергоносіїв та кадровим голодом, імплементацією європейських стандартів щодо механізмів фінансування судової гілки влади, а також викликів, що постануть перед Державою у післявоєнний період.

На переконання очільника Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, згуртованість суддівської спільноти та її безальтернативна відданість основоположним ідеям громадянського суспільства забезпечать динамічний розвиток розбудови України як правової держави.

До привітань учасників науково-практичної конференції з нагоди 22-ї річниці створення адміністративної юстиції долучився суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент Національної академії правових наук України Віктор Городовенко.

Зокрема, Віктор Городовенко відзначив незламність Запорізького краю як історично притаманну йому рису та високо оцінив результати діяльності адміністративної юстиції в Україні взагалі та Запорізького окружного адміністративного суду зокрема. Високим стандартам судочинства, які сповідують суди адміністративної юрисдикції, на думку судді Конституційного Суду України, слід завдячувати багаторічному незмінному голові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайлу Смоковичу та керманичам Третього апеляційного адміністративного суду і Запорізького окружного адміністративного суду.    

 Після церемоніальної частини виступу Віктор Городовенко представив аудиторії доповідь на тему: «Доктрина Good govermance» у практиці Конституційного Суду України та адміністративних судах».

За словами доповідача у сучасному світі реалізується низка програм та ініціатив, спрямованих на подолання браку довіри між владою та громадянами. Одним із важливих інструментів у цьому напрямі є концепція належного урядування (good govermance). Концепція «good govermance» символізує парадигмальну зміну ролі управління, оскільки вона робить акцент на якості державного управління, що виражає себе через елементи і критерії.

Основними параметрами належного урядування як ключового елементу стратегії розвитку є: голос і підзвітність, яка охоплює громадянські свободи і політичну стабільність; ефективність влади, яка охоплює якість вироблення політики і надання публічних послуг; відсутність регуляторних обтяжень; верховенство права, яке охоплює захист прав власності; незалежність судової влади; боротьба з корупцією.

Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко принагідно зауважив, що доктрина «Good govermance» в різних його проявах та конотаціях успішно впроваджується суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при розв’язанні публічно-правових спорів. Цей факт, на переконання доповідача, свідчить про прогресивність адміністративної юстиції та ефективність адміністративного судочинства як дієвого запобіжника принципу верховенства права.

Також з вітальною промовою під час відкриття науково-практичної конференції виступив голова Третього апеляційного адміністративного суду, доктор філософії в галузі права Анатолій Коршун. Зокрема, ним було констатовано, що адміністративна юстиція лише своїм фактом існування в Україні засвідчує особливий рівень демократичності і водночас високої правосвідомості суспільства, держави, а також усіх носіїв політичної влади.

Тему своєї наукової доповіді Анатолій Коршун присвятив актуальності адміністративної юстиції в сучасних умовах.

Доповідач зауважив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан. На період його дії в Україні обмежені деякі конституційні права і свободи людини і громадянина.

Поряд із цим, суди, органи та установи системи правосуддя в умовах правового режиму воєнного стану продовжують діяти виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Також голова Третього апеляційного адміністративного суду відзначив, що в суспільстві сформувався чіткий запит не тільки на законність, але і на справедливість при розгляді чутливої категорії публічно-правових спорів, зокрема справ, пов’язаних із проходженням військової служби.

Із доповіддю на тему: «Адміністративна юстиція як дзеркало суспільних відносин» перед учасниками науково-практичної конференції виступив також Олег Прудивус, який наголосив, що генеза адміністративної юстиції у світі та історія її створення в Україні повинні висвітлюватись всіма доступними засобами постійно, оскільки вона є запорукою динамічного розвитку України. Ідеологічним підґрунтям для виокремлення адміністративної юстиції в самостійну систему судів слугувала потреба у вирішенні перманентного конфлікту, який безперервно точився між суспільством і державою. І саме на сторожі захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, за позицією доповідача, мають бути адміністративні суди.

Олег Прудивус звернув увагу наукової спільноти на одну цікаву закономірність: якщо проаналізувати вітчизняну правозастосовну практику у сфері публічно-правових відносин, можна зробити висновок, що всі державотворчі процеси та суспільні тенденції чітко відображаються в судовій практиці. На переконання доповідача, віддзеркалювання суспільних відносин має бути наративом функціонального життя судової гілки влади.     

В якості наступного доповідача виступив суддя Верховного Суду, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки Семен Стеценко, який представив аудиторії роздуми стосовно темпоральних вимірів адміністративної юстиції. Такі виміри були структуровані доповідачем на три часові блоки: 19 років, 5 років та 2 роки 4 місяці.

Символічність вказаних цифр полягає, зокрема, у тому, що 19 років тому, із прийняттям 6 липня 2005 року Верховною Радою України Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, відбулось остаточне законодавче закріплення системи адміністративної юстиції. Присвячуючи увагу вказаному періоду становлення адміністративної юстиції, згадав Семен Стеценко і про таких її фундаторів як Володимира Борисовича Авер’янова, Володимира Сергійовича Стефанюка, Олександра Михайловича Пасенюка, Михайла Івановича Смоковича. 

У свою чергу, в 2019 році доповідач, будучи науково-педагогічним працівником, за результатами конкурсного відбору обійняв посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Робота на такій посаді, як відзначив Семен Стеценко, безумовно вплинула на його свідомість та правосприйняття. І, наостанок, цифра 2 роки і 4 місяці назавжди викарбувалась в пам’яті всієї країни, адже саме такий проміжок часу Держава живе в умовах правового режиму воєнного стану. Нового практичного значення набув принцип безперервності адміністративної юстиції, адже реалії сьогодення потребують від судів всіх юрисдикцій і інстанцій виваженого, та поряд із цим, інноваційного підходу, адже виклики перед судовою гілкою влади за своїм масштабом є безпрецедентними.    

Декан Юридичного факультету Запорізького національного університету, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України Тетяна Коломоєць присвятила свою доповідь правовим аспектам розгляду справ, пов’язаних із звільненням з військової служби в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Зокрема, вона зауважила, що практика національних судів у відповідній сфері правовідносин є унікальною, а відтак, має всі передумови для її поширення у глобальному світі воєнних загроз.

Також Тетяна Коломоєць висловила думку про те, що актуальні зміни, внесені в законодавство про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, потребують їх апробації на правозастосовному рівні. Причиною цьому слугують непоодинокі випадки вільного тлумачення норм такого законодавства суб’єктами владних повноважень по відношенню до військовослужбовців та членів їх сімей.  

Гармонійним також став виступ проректора з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктора юридичних наук, професора Дмитра Лученка, який акцентував увагу наукової спільноти на ролі адміністративної юстиції в умовах сучасних випробувань.

Висвітлюючи дану тему, Дмитро Лученко зазначив, що по великому рахунку суспільство має усвідомлювати, що адміністративне судочинство кожен день протягом дев’ятнадцяти років творить свято, адже захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Мають місце у вітчизняному судочинстві і інноваційні кроки законодавця, які покликані зберегти високий рівень доступу громадян до правосуддя. Перш за все, мова йдеться про електронне судочинство та відхід адміністративних судів від формалізму у питанні дотримання громадянами строків звернення до суду з адміністративними позовами. 

Завершуючи науково-практичну конференцію, її учасники консолідовано зауважили, що запровадження в Україні адміністративної юстиції мало істотне підґрунтя та спрямовувалось виключно на вдосконалення вітчизняної системи судоустрою. Україна таким чином задекларувала своє прагнення до європейської інтеграції та приведення вітчизняного законодавства у відповідність до європейських стандартів та норм. Поряд із цим, було відзначено, що утвердження прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин має залишатись незмінним орієнтиром у діяльності вітчизняних адміністративних судів.