flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах: у Верховному Суді відбулася презентація тематичного дослідження

20 листопада 2024, 09:50

Дистанційне судочинство в некримінальних провадженнях набирає дедалі більшого розвитку. По-перше, Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі, тож ми не можемо бути осторонь питань диджиталізації. По-друге, з огляду на виклики повномасштабної вторгнення рф проти нашої держави завданням судів є, з одного боку, забезпечити право осіб на участь у судовому процесі, з іншого, – гарантувати безпеку учасників судового засідання. Ці проблеми можуть бути вирішені, зокрема, завдяки розвитку дистанційних слухань.

На цьому наголосив Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич під час презентації оновленого аналітичного звіту «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах», розробленого Громадською організацією «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».

Як повідомив Віталій Уркевич, з 1 січня 2024 року Велика Палата ВС провела 93 відеоконференції під час розгляду 43 проваджень. На його переконання, обговорення результатів презентованого дослідження надасть можливість зрозуміти та розв’язати проблеми, які виникають під час розгляду справ у дистанційному режимі.

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зауважив, що першим викликом для судової системи стала пандемія COVID-19, коли безпосередня участь сторін у розгляді справи була обмежена. Нині ж повномасштабне вторгнення росії до України покладає на судову владу ще більший обов’язок забезпечувати правосуддя навіть в умовах воєнного стану. Це потребує пошуку альтернативних способів забезпечення правосуддя, одним із яких є дистанційний розгляд справ.

Т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура навів статистичні дані щодо використання засобів відеоконференцзв’язку в судочинстві. Так, з 5 жовтня 2021 року, коли почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС, до кінця 2022 року було зареєстровано близько 80 тис. користувачів підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС і проведено приблизно 766 тис. судових засідань з використанням технологій відеоконференцзв’язку. У 2023 році кількість користувачів збільшилася до 112 тис. і проведено майже 1,7 млн судових засідань. Станом на сьогодні в підсистемі відеоконференцзв’язку зареєстровано понад 140 тис. користувачів і проведено майже 2,6 млн судових засідань у режимі відеоконференцзв’язку. Такі цифри свідчать про актуальність врегулювання питання щодо дистанційного правосуддя.

За словами заступниці керівника проєкту ЄС «Право-Justice» Ольги Срібняк, спочатку пандемія коронавірусу, а тепер і повномасштабне вторгнення рф до України стали потужними тригерами для цифровізації відносин між державою та громадянином. Безперечно, невіддільною частиною цього процесу має бути й судова влада, адже зараз мільйони громадян України з об’єктивних причин позбавлені можливості безпосередньо брати участь у судових засіданнях. Ольга Срібняк наголосила, що презентований звіт не лише окреслює ключові виклики на шляху до дистанційних слухань, а й аналізує міжнародну практику, у тому числі досвід країн ЄС, та надає рекомендації, як Україна в нинішніх умовах може покращити роботу цього механізму.

Співавтор звіту «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах», співзасновник і голова ГО «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» Роман Чумак пояснив, що мета проведеного дослідження – показати найпоширеніші проблеми й надати конкретні рекомендації для їх вирішення. На його думку, процес дистанційного судочинства потребує ефективного адміністрування з урахуванням людиноорієнтованого підходу в сучасних надскладних умовах.

Презентуючи звіт, Роман Чумак разом із співавторкою звіту – суддею-спікером Господарського суду Луганської області, співзасновницею та заступницею голови ГО «Міжрегіональний експертний центр “ПРО Джастіс”» Оленою Фоновою – розповіли, що на етапі підготовки звіту було проаналізовано майже 20 тис. судових рішень.

Як зауважив Роман Чумак, кількість ухвал суду, постановлених за результатами розгляду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зростає. Це свідчить про затребуваність цього механізму. Олена Фонова поінформувала, що за період з 2020 року по 2023 рік співвідношення кількості ухвал про відмову в проведенні дистанційних слухань та загальної кількості ухвал щодо дистанційних слухань свідчить на користь проведення слухань у дистанційному режимі.

Автори дослідження навели причини, з яких суди ухвалювали рішення про відмову в проведенні судового засідання в дистанційному режимі. Серед них – відсутність технічної можливості провести судове засідання в режимі відеоконференції; порушення строків подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та ненадсилання копії заяви в той самий строк іншим учасникам справи; відсутність доказів неможливості прибуття учасника справи в судове засідання тощо.

Також Роман Чумак та Олена Фонова зазначили, що у звіті є інформація щодо наявних законодавчих ініціатив стосовно дистанційних слухань. Зокрема, зараз на розгляді Верховної Ради України перебувають три законопроєкти, спрямовані на покращення можливостей дистанційного судочинства (проєкти законів № 8358 від 13 січня 2023 року та № 9090 і № 9091 від 10 березня 2023 року). У цьому контексті Олена Фонова наголосила на необхідності законодавчого регулювання запровадження дистанційних слухань не лише для сторін у справі, а і для секретарів судових засідань та суддів.

У звіті проаналізовано й міжнародний досвід цифровізації системи правосуддя. Роман Чумак зупинився, у тому числі, на успішних прикладах застосування засобів електронної комунікації в судочинстві Іспанії, Естонії, Латвії та інших країн.

Автори дослідження узагальнили, що для ефективного функціонування дистанційних слухань необхідно насамперед внести відповідні зміни до ГПК України, КАС України та ЦПК України, які, зокрема, передбачали б виключення з процесуальних кодексів обов’язку учасника справи при подачі заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду надсилати таку заяву іншим учасникам справи; надавали б право судді у випадку наявності загрози його життю та здоров’ю вести судове засідання за допомогою власних технічних засобів з безпечного приміщення на його вибір, не прив’язуючись до зали судового засідання; закріплювали б безумовне право сторін клопотати про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції без обґрунтування такого клопотання, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою, тощо.

Також у межах заходу керуючий партнер консалтингової компанії «Форсего Українa» Руслан Пахомов висвітлив перспективи розвитку «Електронного суду» та його вплив на дистанційні судові слухання.

На завершення обговорення Секретар ВП ВС Віталій Уркевич резюмував, що представники суддівської спільноти завжди мають шукати баланс, зокрема і в питанні дистанційних слухань. Повністю відмовитися від безпосередньої участі в розгляді справ у суді не можна. Водночас учасники судового процесу повинні мати можливість за певних обставин узяти участь у судовому засіданні дистанційно.

Переглянути презентацію та обговорення дослідження можна на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=0plGEjReGjo.

Ознайомитися зі звітом «Дистанційні слухання в цивільному, господарському та адміністративному процесах» можна тут.

Верховний Суд