Відбувся круглий стіл «Конкурс до вищого суду з питань інтелектуальної власності: чого чекати учасникам?»

08 листопада 2017 року відбувся круглий стіл «Конкурс до вищого суду з питань інтелектуальної власності: чого чекати учасникам?», організований за підтримки Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Проекту ЄС «Підтримка реформи у сфері юстиції в Україні» та Асоціації правників України. 

До учасників дискусії звернувся Голова Комісії Сергій Козьяков, який зазначив, що необхідно прискорити процес створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. «Нам потрібно пришвидшити темпи по Вищому суду з питань інтелектуальної власності − інституції, якої немає в багатьох країнах. Звичайно, є і такі суди, які є успішними проектами. Це має нам допомогти. Ми не можемо зробити гірше».

Своєю чергою керівник проекту ЄС «Підтримка реформи у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас підкреслив: «Запровадження спеціалізації у питаннях інтелектуальної власності сприятиме не тільки вирішенню неврегульованих спорів, але й покращенню відносин країни з міжнародними партнерами та впевненості інвесторів».

За словами голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка, чисельний штат суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності − 21 суддя. Стосовно апарату, то планується  пропорція 5:1, тобто на 1 суддю − 5 працівників апарату.

Суддя у відставці Віктор Москаленко переконаний, що створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні допоможе вирішити дві проблеми. По-перше, практичне розмежування юрисдикції  такої  категорії справ. «Не можна миритися із тим, що справи з питань інтелектуальної власності розпорошені по кількох юрисдикціях, і це питання досі актуальне», − зазначив Віктор Москаленко. По-друге,  створення суду, на його думку, забезпечить захист інтелектуальної власності та формування правильної судової практики. «З урахуванням цих змін можна буде говорити про створення системи захисту інтелектуальної власності за міжнародними стандартами. Цей суд має розглядати всі справи, які виникають із зазначених правовідносин, окрім кримінальних справ», − зауважив доповідач.

Зі станом судової практики у справах про порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності ознайомила учасників круглого столу директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, д.ю.н., професор Олена Орлюк. «За даними ЄДРСР України, протягом 2006-2015 років загальна кількість розглянутих судами всіх юрисдикцій справ про порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності становить 18 104, з яких 6803 − справи про порушення прав на об'єкти авторського та суміжних прав, 11 301 − про порушення прав на об'єкти промислової власності», − зазначила фахівець.

Аналізуючи іноземний досвід, доповідач звернула увагу на Федеральний патентний суд Федеративної Республіки Німеччина, який протягом року розглядає близько 4,5 тис. нових справ, з яких в середньому 3,5 тис.  призводять до нових судових розглядів (позови та апеляції), інші − не вимагають судового розгляду. Штат цієї установи  становить близько 140 суддів, які працюють у 29 судових складах. За словами Олени Орлюк, це дозволяє зробити висновок, що  патентний суд належить до числа найбільш великих федеральних судів Німеччини. До складу його сенатів, що розглядають питання правової охорони, технічних рішень, входять не лише юристи, а й так звані патентознавці, що мають, як і члени сенату з юридичною освітою, статус судді. «В Україні поки планується 21 суддя, 9 з яких будуть представляти апеляцію», − повідомила пані Орлюк.

Останню секцію круглого столу було присвячено процедурі добору та кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Член Комісії Станіслав Щотка поінформував присутніх щодо процедур добору і кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Він нагадав, що патентний повірений, крім необхідного стажу, повинен мати також і юридичну освіту. Спікер порекомендував сконцентрувати увагу на документах, що підтверджують стаж і спеціалізацію кандидата, а також на деклараціях, порядку їх заповнення і подання.

Сергій Козьяков, завершуючи роботу круглого столу, дав декілька порад кандидатам. Зокрема, він зауважив, що психологи не радять проходити будь-які психологічні тести або тренінги перед психологічним тестуванням. Також Голова Комісії  порекомендував детально ознайомитися з процесом проведення співбесід із кандидатами з відеозаписів конкурсу до  Верховного Суду: які  запитання ставлять члени Комісії, які  відповіді надають кандидати, як реагують кандидати на «незручні» запитання Комісії, на що під час співбесід звертають увагу члени ГРД. «Саме такий досвід має допомогти у успішному проходженні етапів конкурсу», − підкреслив він.