«Конституційне право на безпечне довкілля належить кожному»

«Конституційне право на безпечне довкілля належить кожному»

Суддя Великої Палати Верховного Суду виступив на міжнародному заході, присвяченому ролі судової влади у забезпеченні верховенства права в питаннях захисту довкілля. Головним акцентом доповіді Олександра Прокопенка стало сприяння ефективному доступу до правосуддя в Україні, зокрема забезпечення прав громадськості щодо судового оскарження у сфері екологічних питань.

«Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування шкоди, завданої порушенням цього права. Екологічні інтереси населення підлягають судовому захисту. Міжнародним документом, який закріпив зобов’язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), яку Україна ратифікувала Законом від 6 липня 1999 року № 832-XIV. Положення Конвенції є нормами прямої дії, а національне законодавство щодо процедур та механізмів судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати», – зазначив суддя.

Олександр Прокопенко наголосив, що відповідно до Орхуської Конвенції представники громадськості мають право оскаржувати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською Конвенцією, чи ні. Адже ця Конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Суддя для прикладу розповів про судову практику Великої Палати Верховного Суду. Суть справи «про дельфінів» полягає в тому, що природоохоронна організація має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства й окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства. Конституційне право на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості. Організація, в статутні цілі якої включена діяльність у сфері екології, охорони навколишнього середовища та захисту тварин, має право на доступ до правосуддя з питань довкілля в розумінні Орхуської Конвенції.

Тому ВП ВС дійшла висновку, що, звертаючись із позовом до суду про усунення допущених відповідачем порушень щодо використання диких тварин, благодійна організація фактично реалізує повноваження органів державної влади, які мають здійснювати контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо захисту тваринного світу. Оскільки позивач у справі фактично замінює органи державної влади, цей спір має публічно-правовий характер, а отже, повинен вирішуватися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

Судовий колоквіум «SDG16: Роль судової влади у забезпеченні верховенства права в питаннях захисту довкілля» відбувся за участю представників вищих судових установ з метою зміцнення спроможності судової влади ефективно розглядати справи, пов’язані з питаннями захисту довкілля і застосовувати закріплені в конституції положення щодо захисту навколишнього середовища, а також обміну досвідом щодо доступу до правосуддя і затвердження принципів верховенства права в питаннях захисту довкілля на національному та міжнародному рівнях і забезпеченню рівного доступу до правосуддя для всіх. Відразу після судового колоквіуму розпочала роботу дванадцята зустріч Цільової групи Орхуської Конвенції з доступу до правосуддя, темою якої став доступ до правосуддя у справах, пов’язаних із якістю повітря.

Міжнародна подія, яка проходила з 27 лютого по 1 березня 2019 року в м. Женеві, організована Європейською економічною комісією ООН (UNECE) у співпраці з Програмою ООН з довкілля, Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Всесвітньою комісією з екологічного права Міжнародного союзу охорони природи, Форумом суддів країн Європейського Союзу з навколишнього середовища, Європейською асоціацією адміністративних суддів та іншими організаціями-партнерами.