Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги прокурора та одного із засуджених на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Відповідно до вироку двоє осіб були засуджені за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (розбій), а третя – за ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання як на докази на рапорти оперуповноваженого.

У касаційній скарзі прокурор просив змінити ухвалу апеляційного суду у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність: зокрема, звільнити особу від призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, виключити з ухвали посилання суду на призначення цій особі покарання на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів. У касаційній скарзі засуджений порушував питання про скасування судових рішень як незаконних і необґрунтованих.

Як зазначено в постанові колегії суддів ККС ВС, з матеріалів справи видно, що дії однієї із засуджених осіб, які полягали в заподіянні під час розбійного нападу легких тілесних ушкоджень одній із потерпілих, в обвинувальному акті та судових рішеннях нижчих інстанцій, крім кваліфікації за ст. 187 КК України, отримали додаткову кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно з правилами ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що від сукупності злочинів слід відрізняти вчинення особою одиничного складеного злочину. Складений злочин − це такий одиничний злочин, який складається з двох чи більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх ізольовано, являє собою самостійні одиничні злочини, але які (внаслідок їх органічної єдності, типовості, поширеності одночасного вчинення тощо) об’єднані законодавцем в окремий одиничний злочин, передбачений однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України. У випадках вчинення одиничного складеного злочину кваліфікація дій, які охоплюються об’єктивною стороною складеного злочину, за іншою статтею КК України є зайвою.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судовими інстанціями, дії трьох осіб були об’єднані спільним умислом − заволодіння чужим майном. Для його реалізації вони проникли в будинок, вчинили розбійний напад, завдавши тілесних ушкоджень тим, хто перебував у будинку. У справі не встановлено наявності в обвинуваченого іншого мотиву заподіяння тілесних ушкоджень одній з потерпілих, ніж корисливий, обумовлений наміром подавити волю всіх присутніх до супротиву при заволодінні майном потерпілої.

Таким чином, колегія суддів ККС ВС констатувала: умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження в процесі розбою повністю охоплюється об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 187 КК України, і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК України не потребує.

ВС змінив вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/81722323.