Позивач мав платіжну картку ПАТ КБ «ПриватБанк» із кредитним лімітом до 2 000,00 грн. 19 жовтня 2014 року через банкомат ПАТ «ВіЕйБі Банк» він зняв із картки кошти в сумі 1 545,00 грн та з урахуванням комісії банку використав 1 810,59 грн. 27 жовтня позивач сплатив заборгованість у розмірі 1 811,00 грн, проте, як йому стало відомо, банк донарахував йому 13 415,59 грн боргу. Позивач просив визнати зобов’язання щодо погашення кредитного ліміту за вказаною платіжною карткою припиненими у зв’язку з належним виконанням.

Суд першої інстанції позов задовольнив, оскільки позиція відповідача ґрунтується на припущеннях, натомість позивач надав суду докази погашення заборгованості за картковим рахунком.

Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що позивач вніс на рахунок 1 811,00 грн, однак наявні в матеріалах справи виписки з рахунку містять інформацію, що 19–20 жовтня 2014 року позивач зняв через вказаний банкомат кредитні кошти у розмірі 15 227,00 грн.

Суд узяв до уваги лист уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», у якому зазначено, що 17 жовтня 2014 року під час інкасації згаданого банкомату були некоректно введені номінали касет. За результатами службової перевірки ПАТ КБ «ПриватБанк» підтверджено факт наявності технічної помилки під час інкасування банкомату. Зокрема, встановлена невідповідність номіналу касети фактично закладеним у неї купюрам – у параметрах касет замість двадцятигривневих купюр були закладені купюри номіналом по 200 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду рішення апеляційного суду скасував, рішення районного суду залишив у силі з огляду на  таке.

Оскільки позивач у справі, який є споживачем банківських послуг і слабшою стороною в цих відносинах, категорично стверджує, що отримав готівкою лише 1545,00 грн і це підтверджується чеками ПАТ «ВіЕйБі Банк», заперечення відповідача з цього приводу не підтверджені належними та допустимими доказами.

Проведене ПАТ КБ «ПриватБанк» службове розслідування не може бути беззаперечним доказом того, що позивач отримав грошові кошти не в замовленій у банкоматі сумі, а перевищив кредитний ліміт.

Аналіз ч. 3 ст. 1092 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дає змогу дійти висновку, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Клієнт же несе відповідальність за проведення незаконних операцій.

Незаконності дій позивача під час проведення транзакцій зі зняття готівки в банкоматі суд не встановив.

З повним текстом постанови КЦС ВС від 13 листопада 2019 року у справі № 296/3921/15-ц (провадження № 61-33428св18) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/.