Якщо роботодавець знав про відсутність належної освіти у працівника під час його прийняття на роботу, то сам по собі факт відсутності диплому про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивачку у справі було звільнено з посади виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу через невідповідність займаній посаді, оскільки вона не мала вищої педагогічної освіти не нижче рівня «спеціаліст», стажу педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов: поновив позивачку на посаді виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу.  

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивовано тим, що позивачка не мала необхідних освіти та досвіду роботи, а була прийнята на роботу у зв’язку з виробничою необхідністю на посаду тимчасово виконуючого обов’язки.  

Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу позивачки задовольнив: рішення апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції залишив у силі й зазначив таке.

Апеляційний суд не встановив факт неналежного виконання трудових обов’язків позивачкою внаслідок недостатньої кваліфікації. Працівниця на момент призначення добросовісно повідомила про відсутність спеціальної освіти, і роботодавець призначив відповідачку виконуючим обов’язки завідуючого ДНЗ. Це була її основна робота, іншої роботи на умовах сумісництва чи суміщення вона не виконувала. Тож звільнення з цієї посади є позбавленням позивачки можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

При цьому підставою для розірвання трудового договору згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді.

Якщо роботодавець на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, які є обов'язковими для виконання цієї роботи, і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт, неналежне виконання трудових обов'язків через недостатню кваліфікацію.

На особу, яка є виконуючим обов’язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.

З постановою об’єднаної палати КЦС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 654/941/17 (провадження № 61-576сво18) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.