Позивач звернувся до адміністративного суду із позовом до Держгеокадастру, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, землекористувачем якої є позивач, зобов’язати відповідача вчинити відповідні дії, а також скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки, землекористувачем якої визначено ТОВ.

Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких міркувань. Звернення позивача до адміністративного суду обумовлено тим, що межі зареєстрованої за ТОВ земельної ділянки накладаються на межі земельної ділянки позивача, на якій розташована належна позивачеві на праві власності нежитлова будівля, а отже, має місце приватноправовий інтерес, на захист якого, по суті, направлено звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки за третьою особою.

Оскільки на підставі дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорює позивач, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/5562/17 (провадження № 11-34апп19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84975977.

За повідомленням прес-служби суду