Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду. Місцевий суд визнав двох осіб винуватими в розбої за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187 КК України), а одну з них − також у незаконному придбанні, носінні, зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України). Крім того, було вирішено цивільний позов і стягнуто солідарно з осіб відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду – замість солідарного порядку стягнення моральної шкоди, завданої потерпілим, застосував дольовий.

У касаційній скарзі прокурор, зокрема, пославшись на ст. 128 КПК України та ст. 1190 ЦК України в їх взаємозв’язку, зазначив, що апеляційний суд необґрунтовано змінив порядок стягнення із засуджених коштів у рахунок відшкодування завданої ними шкоди.

Частиною 5 ст. 128 КПК України, йдеться в постанові ККС ВС, передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, не врегульовано КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність; за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Отже, відповідно до змісту законодавчих положень суд не позбавлений права змінити солідарний порядок стягнення коштів на дольовий, і така зміна залежить від позиції потерпілого.

Як убачається з матеріалів провадження, апеляційний суд навів докладні мотиви рішення про зміну вироку в частині порядку стягнення із засуджених коштів у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Ухвалу суду апеляційної інстанції було направлено потерпілим, котрі не зверталися до суду касаційної інстанції зі скаргою на це рішення, яке безпосередньо стосується їхніх інтересів. Тобто потерпілі фактично погодилися з таким рішенням і, на відміну від прокурора, не вважають свої права порушеними.

За таких обставин доводи прокурора про протилежне й про істотне порушення норм права апеляційним судом є непереконливими і не можуть бути безумовною підставою для зміни оспорюваної ухвали в частині цивільного позову.

Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 396/1802/17 (провадження № 51-9558км18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/85743670.