Верховний Суд звертає увагу суддів апеляційних судів на те, що системне і немотивоване неврахування єдиної й сталої судової практики Верховного Суду тягне відповідальність, передбачену законодавством.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 4 березня 2020 року у справі № 361/8167/19-ц (провадження № 61-969св20) вкотре скасував ухвалу апеляційного суду про повернення без розгляду апеляційної скарги, поданої безпосередньо до цього суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС ВС, зокрема, зазначив, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (ст. 355, підпункт 15.5 підпункту 15 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства матиме наслідком порушення судами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті права на справедливий суд.

Відсутність на теперішній час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкод учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18) та постанові Великої Палати ВС від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19).

При поверненні апеляційної скарги без розгляду суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами (повернення апеляційної скарги) та поставленою метою (реалізацією права на апеляційне оскарження судового рішення).

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про  судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Статтею 263 ЦПК України визначено критерії законності та обґрунтованості судового рішення. Частиною 4 цієї статті визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із постановою Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі № 361/8167/19-ц (провадження № 61-969св20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.