Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Особа звернулася до суду із заявою про встановлення факту бездіяльності органів досудового розслідування щодо розслідування факту порушення її прав.
Ухвалою місцевого суду, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, заявнику було відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суди вважали, що заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Вирішуючи питання юрисдикційної належності спору, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Натомість завданнями кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування правопорушень з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України потерпілому забезпечуються право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відтак заявник, який вважає свої права порушеними, має право оскаржити дії чи бездіяльність органів досудового розслідування за правилами КПК України. При цьому у порядку окремого провадження в цивільному судочинстві не можуть бути встановлені факти, зокрема, порушення прав чи законних інтересів заявника органами досудового розслідування.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 645/314/17 (провадження № 14-584цс19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86435733.
_03_03.png)
