Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу, в якій спірні правовідносини виникли з приводу необхідності переоформлення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення у зв’язку зі зміною власника та керівника телерадіокомпанії та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для анулювання її ліцензії на підставі судового рішення.

Нацрада звернулася до суду з позовом, у якому просила  анулювати ліцензію на мовлення ТОВ «Телерадіокомпанія «Реноме плюс», оскільки, розглядаючи заяву телерадіокомпанії про переоформлення наданої їй у 2007 році на строк 10 років ліцензії на кабельне мовлення, встановила, що у ліцензіата протягом діяльності відбулася низка змін (власника, прізвища керівника ТРК, оператора телекомунікацій), однак він не повідомляв про це у строки, передбачені ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, задовольнив позовні вимоги Нацради, мотивуючи своє рішення тим, що відповідна інформація міститься в додатку до ліцензії і становить її умови, тож телерадіокомпанія була зобов’язана подати заяву про переоформлення ліцензії у зв’язку зі зміною організаційно-правового статусу та умов діяльності.

ТРК оскаржила це рішення в касаційному порядку, обґрунтовуючи скаргу тим, що анулювання ліцензії є найсуворішою санкцією і можливе не раніше того, як були вжиті санкції у вигляді попереджень або штрафів. Також відповідач пояснив, що зазначені зміни у товаристві відбулися у 2008 та 2009 роках, коли ще не була чинною норма про те, що зміна прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) є підставою для переоформлення ліцензії на мовлення.

Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги ТРК і погодився з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів КАС провела порівняльний аналіз правових норм ч. 4 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за попередньою редакцією та чинних із 28 липня 2013 року і зробила висновок, що суб’єкт інформаційної діяльності має обов’язок подавати інформацію про будь-які зміни в структурі власності. Вибуття або зміна власника свідчить про настання певних організаційних змін у товаристві.

Верховний Суд вказав, що як у редакції ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що була чинною на час змін у відповідача, так і в редакції, чинній на час звернення Нацради до суду з цим позовом та прийняття нею відповідного рішення, передбачено обов’язок ліцензіата звертатися до Нацради із заявою про переоформлення ліцензії на мовлення у 10-денний (за попередньою редакцією) чи 30-денний (за чинною редакцією) строк у разі настання таких змін.

Несвоєчасне подання заяви про переоформлення ліцензії у зв’язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата є самостійною підставою для звернення Нацради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення (п. «б» ч. 5 ст. 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

Постанова Верховного Суду від  31 березня 2020 року у справі № 815/6160/17 (адміністративне провадження № К/9901/3288/19) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88506807.

За повідомленням прес-служби суду